Проєкт Люде, не чысла орґанізує збірку фондів на будову місця памяти ґрибівскых Жыдів. Ініциятива складат ся з парох основных елементів, но його завершыньом мало бы быти одкрытя памятника, котрый нашол бы місце на тамтышнім жыдівскым цмонтери.
Акция єст орґанізувана через люди діючых од років для ратуваня спадковины ґрибівскых і околичных Жыдів. В рамках проєкту ведены сут спільны діі, якы мают за ціль привернути памят з імена і назвиска о близко 1.700 особах жыдівского походжыня.
Ціль – місце памяти
Як можеме чытати в анонсі поміщеным на сайті www.pomagam.pl, основном цілю проєкту єст сотворити місце памяти о Жыдах з ґрибівской землі, котры были замордуваны вчас голокавсту. Як видіти мож за приведеным мотузком, більшіст потрібных фондів з квоты 15 тис. зл є уж зобрана. Але каждый, хто має дяку долучыти свою цеголку до будовы памятника, має дальше іщы таку нагоду.
За зобраны грошы, окрем памятника, котрый має вінчыти цілый проєкт, думкодавці плянуют привернути до ліпшого стану ґрибіскій жыдівскій теметів з XVIII ст. Находит ся він на горбку на захід од рынку. Днес находит ся на ним коло 50 памятників (мацев). Вчас окупациі цмонтір был знищеный німецкыма нацистами. На його обшыри оправці розстрілювали місцевых Жыдів.
Дотля орґанізаторы зберегли веце як 1.700 осіб знаных з імена і назвиска, котры были жытелями ґрибіского ґетта внет перед його ліквідацийом. В окружыню памятника, котрый мал бы станути на выремнотуваным кіркуті, найдут ся едукацийны таблиці, приближаючы історию Жыдів з того реґіону. Мают быти так само зроблены дидактичны підручникы, котры мали бы приближати історию голокавсту. Молодіж на лекциях істориі і польского языка мала бы познавати траґедию давных жытелів міста. В рамках проєкту Люде, не чысла, ученикы будут мати змогу поіхати до Белжца, німецкого концетрацийного лаґру, штобы там упамятнити помордуваных. По одкрытю памятника, орґанізаторы хочут передати патронат над місцьом єдній з заанґажуваных шкіл.
Анґаж молодых активістів
Ліквідация ґрибіского ґетта прошла 20. серпня/авґуста 1942 р. в рамках акциі Reinhardt. Німці приступили до кінчыня з ґеттом, в котрым на тамтот момент поселеных было близко 2.000 осіб. Серед них находили ся Жыды з Ґрибова, але так само переселенці з околичных сел. До ґрибівского ґетта трафляли жыдівскы жытелі сел на Лемковині. Знатя, што серед них были Жыды з Крениці і Мушыны. Скоро 360 осіб было розстріляных в близкым до міста селі Біла Нижня. Дальшых нацисты погнали до Санча, де желізницьом были вывезены до лаґру в Белжци.
В другій половині серпня/авґуста на Сандеччыні і ґорлицкій земли проходили упамятніня повязаны з 77. річницьом ліквідациі ґетта в Новым Санчы, Старым Санчы, Лимановій і Ґорлицях. В тых днях споминано і на еґзекуцию в Білій Нижній. В тоту і інчы ініциятивы, направлены на сохраніня памяти по бывшых жытелях реґіону, заанґажуваны сут люде повязаны історичным проґрамом Сандецкій Штетль (Sądecki Sztetl). Люде, не чысла то проєкт заініциюваный через Дариюша Попєля, спортовця, чемпіона Польщы і олимпійчыка, будучого пасийонатом істориі польскых Жыдів. В шор ініциятив, котры сут орґанізуваны єдным або другым проєктом, заанґажуваных єст вельо люди молодого поколіня. Близка ім є памят о нелегкій істориі бывшых жытелів Ґрибова і околиц. Сандецкій Штетль так само намагат ся популяризувати памят о інчых бывшых жытелях Сандеччыны, в тым Русинів.