Парламент в Бухаресті привітав XVIII. Світовый конґрес Русинів

В пятніцю 13-го юна 2025-го року одкрыло ся засіданя XVIII. Світового конґресу Русинів (СКР) в румуньскій Бухаресті. Русиньскы делеґації із членьскых держав СКР почали сходити ся до столиці Румунії вже од середы.

Тогорічне засіданя СКР є выняткове тым, же делеґатів привітали на їх засіданя просторы Палаца Парламенту. Орґанізатором тогорічного конґресу є Културне товариство Русинів Румунії – членьска орґанізація СКР, котру веде Ґеорґій Фірцак.

Фірцак сам быв довгы рокы депутатом Парламенту Румунії – Посланецькой сеймовні, за русиньску народнуснтну меншыну. Моментално є депутатом за Русинів його сын – Юліус Маріян Фірцак.

В Бухарeсті суть присутны делеґації із вшыткых членьскых держав СКР – Словакії, Польщі, Україны, Румунії, Мадярьска, Чеськой републікы, Сербії, Хорватії а Северной Америкы (Канада і США). Потішуючім фактом є, же тот рік делеґація Северной Америкы має аж 8 членів.

В пятніцю пополідне буде проходити засіданя XII. Світового форуму русиньской молодежи.

Конґрес поздоровив і презідент

Засіданя было одкрыте гімнами – румуньсков, европсков, русиньсков і містнов русиньсков. По гімнах на початок конґресу помолив ся за русиньскый народ і проходжіня СКР ґрекокатолицькый священик – отець Василь Бойчук.

Пак приговорив ся делеґатам і гостям сучасный председа СКР Штефан Лявинець, котрый вшыткых привітав і подяковав за то, же XVIII. Світовый конґрес Русинів може проходити в просторах румуньского парламенту. Председа пак передав слово орґанізаторови – Ґеорґійови Фірцакови, якый ся курто приговорив участникам, i пак наслідовали приговоры честных гостів.

Посередництвом свого головного радника – Каталіны Ґалер, яка выступила як перша, поздоровив конґрес презідент Румунії Нікушор Дан. Делеґатам СКР приговорив ся і депутат Парламенту Румунії Петре-Флорін Маноле, котрый сам належыть ку єдній із 20-ох народностных меншын в Румунії – булгарьскій.

Мірче Думітру – віцепрезідент Академії Румунії – културно-научной інштітуції, котра має свій центер в Бухаресті, по своїм приговорі передав в імени презідента той інштітуції – Іоана-Аурела Попа, Діплом і плакету за вызначны досягненя в културі Павлови Робертови Маґочійови і Ґеорґійови Фірцакови.

Участны были і далшы цінны гості, наприклад старостове сел, в котрых жыють Русины в Румунії.

Передали премію Турока-Гетеша і Манайла

Пак продовжовала святочна часть проґраму переданьом Премії Василя Турока-Гетеша і Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2025.

Лавреатом Премії Василя Турока-Гетеша за 2025-ый рік став Франціск-Оскар Ґал із Румунії, котрого на премію номіновало Културне товариство Русинів Румунії. Ґалови была уділена премія за „досягнуты вынятковы вызначны резултаты при розвитку, здокональованю і презентації русиньской културы у вшыткых їй аспектах“.

Націонална премія за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2025 має тот рік лавреата із Підкарпатя. Став ним Михаіл Белень, вызначный русиньскый художник, скулптор, ґрафік. На премію го номіновало Крайове общество підкарпатьскых Русинів – членьска орґанізація СКР за Україну.

Франціск-Оскар Ґал

Франціск-Оскар Ґал (22-го мая 1968 р., Алба-Юлія) тісно є звязаный з роботов Културного товариства Русинів Румунії. Адмініструє сайт орґанізації, од 2001-го року є співпрацовником і членом редакчной колеґії місячных журналів Русинська віра і Русинськый журнал.

Так само є орґанізатором фестівалів, експозіцій, і далшых културно-общественных подій Русинів Румунії. Співорґанізовав два Світовы конґресы Русинів – у Сіґеті і Деві. В роках 2001 – 2022 быв парламентарным радником, в роках 2013 – 2022 быв підпредседом Културного товариства Русинів Румунії. Є постоянным участником засідань СКР.

Михаіл Белень

Михаіл Белень (19-го мая 1951 р., Лісковець, Підкарпатя), то єден із найвызначнішых нашых сучасных художників. Заслуженый художник Україны, лавреат Націоналной премії імени Островского, лавреат Областной премії імени Вакарова, член  Націоналного общества художників Україны, Націоналного общества журналістів і Націоналного общества дізайнерів.

Белень найвеце розкрыв свій талент у скулптурі, в монументалных творах. Кедь маєме спомянути холем дашто з його богатой творчости, пак треба повісти, же зробив майже три десяткы памятників, меджі котрыма є і памятник Духновіча в Ужгороді ці памятник Шандора Петефі в мукачовскім замку Паланок.

Белень є автором майже 500 медайл, з котрых векшына є присвячена вызначным діятелям історії, наукы і світовой културы. Так само розробив понад 80 памятных таблиць, наприклад і особностям підкарпатьского краю як єпіскопам Андрійови Бачіньскогому і Теодорови Ромжови, но і Йосифови Бокшайови, Адалебетови Ерделійови ці Федорови Манайлови.

Михаіл Белень є і ґрафік, першый на Підкарпатю проілустровав жывотну путь Александра Духновіча у ґрафіці. Його роботы суть на Україні, в Росії, Італії, Франції ці на Словакії.

Председа передав Почестны грамоты

Світова рада Русинів вырішыла тот рік почас засіданя СКР передати і Почестну грамоту діятелям, і орґанізаціям або інштітутціям, котры много років актівны суть в русиньскім русі, і дали великый вклад до розвитку русиньского народа.

На Почестній грамоті, котрой автором є русиньскый малярь Андрій Манайло, є великый ерб Русинів, якый быв схваленый на попереднім засіданю Світового конґресу Русинів, два рокы тому в Новім Саді.

Почестны грамоты передав председа СКР Штефан Лявинець Павлови Ровертови Маґочійови, Аґаті Пілатовій, Андрійови Копчови, Ґеорґійови Фірцакови i Валерійови Падякови. Грамота была передана і Културному товариству Русинів Румунії, яке святкує 25 років од основаня, далше Русиньскій оброді на Словеньску і Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові при нагоді 30-ой річніці од кодіфікації Русиньского языка на Словакії.

По переданю грамот Валерій Падяк одпрезентовав книжку Історік і проблемы народтворіня: научна і общественна робота Павла Роберта Маґочія, котра вышла по україньскы у Выдавательствi Падяк минувшый рік.

Пак делеґаты оддали честь минутов тиха вызначным русиньскым особностям, котры вмерли в меджіконґресовім періоді – за послідні два рокы. Їх імена прочітав председа СКР.

Конґрес зачав першый робочій день

По святочній части делеґаты XVIII. Світового конґресу Русинів почали робочу часть. Участны схвалили проґрам першого пленарного засіданя, конґресовы комісії і скрутаторів. Пак приговорив ся честный председа СКР Павел Роберт Маґочій.

Маґочій акцентовав, же русиньскый рух є дуже успішный у світі, а то у многых аспектах. А то і вдяка тому, же фунґує Світовый конґрес Русинів, котрый є акцептованый і меджінародныма авторітами. Єдночасно подяковав сучасному председови Лявинцьови, же то і його заслуга за послідні рокы.

Проґрам є напланованый аж до вечурных годин. Делеґаты днесь выслухають справы председы СКР, Ревізной рады, будуть чути о діятельности членьскых орґанізацій за послідні два рокы, ці справы председів конґресовых комісій.

В суботу буде XVIII. Світовый конґрес Русинів продовжовати другым пленарным засіданьом. В тот день буде выберати ся і новый склад Світовой рады Русинів а буде проходити і вольба председы СКР. Почас другого пленарного засіданя буде так само прията резолуція.