lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Петро Мурянка кінчыт днес 67. років

Демко Трохановскій Демко Трохановскій
10. 8. 2014
» Вісти

Хоц днешній ювілят сам о собі бесідує, же Мурянка і Трохановскій, то дві ріжны обшыри, спрібуєме злучыти оба просторы, желаючы єдному Петрови Трохановскому (якій пише під псевдонімом Петро Мурянка) вшытко, што найліпше, з нагоды 67. уродин.

Призрийме ся близше, кілько Трохановского в Мурянці, а кілько Мурянкы в Трохановскым. Як бесідує ювілят, Мурянка – то поета і писатель, а Трохановскій – дяк, дириґент, учытель, редактор і соспільний діяч.

Вродил ся 10. серпня 1947 рока (того рока!) в Пархові, о два тыжні по выгнаню. То о тілько інтересуюче, же родиче, Тевдор і Александра Трохановскы, задумали Го іщы в Білцаревій, на Лемковині, і – як бы на оне не смотріти – дотепер тримат ся погляду, же хоц пришол на світ в хыжы без выглядів і двери (початкы выселенчого “раю”), то, за японьскым рахуваньом, і Його выселили, бодай лем в брішку матери.

Од наймолодшых років, на доступных товды мапах, крислил свою мапу Лемковины. Там мала быти столиця, ту головна автострада, а летовиско в Ґладышові, бо – топоґрафічні – найбільше місця. Може і зато оженил ся в Ґладышові (по правді на Вірхни), жебы скорше мати змогу одлетіти до лемківскых мрий тамтого часу.

Мурянка

Іщы перше, на выгнаню, завдякы родичам і хованій перед “жычливыма” Нашій Книжці, покохал творчіст Учытеля І. Русенка, пак Будителя А. Духновича, вкінци, коли уж мал доступ до варшавскых бібліотек – великых Турґєнєва, Пушкіна, Шевченка, але заєдно направлял ся ґу тым першым.

Уж в 70. роках ХХ столітя зачал писати до Лемківской Сторінкы в Нашым Слові, але тамтышні редакторы, хоц радо принимали абы-якій текст, неохочо смотріли на автора, котрий хоснує остро вызначений (не-)літературний стандард “західньой говіркы”. В 80. роках минулого столітя выданы были 3 збіркы стишків Петра Мурянкы: “Сухій бадиль”, “Мурянчыско”, “Як сокіл воду на камени”.

90. рокы то час, коли, як сам споминал в неєдным інтервю, не мал зе вельо часу на вершы. То был час на двиганя лемківского-русиньского жытя по такой 50. роках не істнуваня етнічній на мапі світа. Але писал, хоц лем товды, коли уж слова самы ся на папір пхали. Допіро “Планетникы” – наступна збірка – одкрыла чытачам новы вершы.

Одраз по одроджыню вісемдесят девятого рока, выданьом м.ін. антолоґіі діточой поезиі “Мамко, куп мі книжку”, зачал редакторско выдавничу діяльніст (о тым – ниже). Але бодай найбільше радости принюс і людям, і Мурянці, лемківскій буквар для діти “А Я знам азбуку”. Книжка, од якой родиче дома, учытелі в школі, а може і дорослы, котры хотят ся вчыти писати по лемківскы, винни обовязково зачати науку.

Выдал тіж першу част автобіоґрафіі в польскым языку “A Wisła dalej płynie”, в котрій описує дітиньство і молоды рокы до початку вчыня ся в Варшаві.

В меджечасі, занял ся писаньом свойой найбільшой творчой мриі – моноґрафіі коханой Білцаревы, в якій має ся найти о ній вшытко – народне, наукове, ґеоґрафічне, історычне, переданя, леґенды, ачий і што Білцарівяне іли, пили і як кликали, жебы завернути коровы, словом – вшытко!

Трохановскій

Такой од самого початку істнуваня ансамблю Лемковина (1969 р.), основаного Ярославом Трохановскым, был його членом. Ансамбль Лемковина в комуністычных часах был єдином, хоц неформальном, орґанізацийом, яка плекала лемківску достоменніст, старала ся о лемківскій-русиньскій язык, была покровом лемківской молодежы, вчыла, єднала і ховала обдертых з етнічной чести Лемків. В 1983 р. Петро Трохановскій (разом з Володиславом Ґрабаном) рішили, під патронатом Лемковины, зорґанізувати Лемківску Ватру, яка одбыла ся в Чарній. До 1989 рока іздили на ню вшыткы, котрым близка была серцю Лемковина. При тій нагоді каждий рік выдає “Голос”Ватры” – писаний по лемківскы.

Як абсольвент Православной Духовной Семінариі, од 70. років ХХ ст. полнил ролю дяка, дириґента, церковного діяча такой на цілій Лемковині, обслугуючы не лем православну парафію в Креници (в своім часі і Ґорцлиці), але, разом з веденым собом хором, вельо архіпастырскых Божескых Літургій вчас кєрмешів, проходячых в Перемышльско-Новосандецкій Єпархіі.

Русиньске одроджыня рахує ся од 7. квітня 1989 р., коли зареґіструване остало Стоваришыня Лемків – перша в покомуністычній части Европы русиньска орґанізация, маюча, як основну ціль, підтрумуваня достоменности, охорону, вчыня і розвиваня лемківского языка і культуры. Серед заложытелів находит ся і Петро Трохановскій, якій в першых роках был заступцьом ведучого СЛ. Одраз закладат пресовий орґан Стоваришыня Лемків – часопис “Бесіда”, якій тепер являт ся двомісячником (початком мал ся звати “Квітен” – од даты початку русиньского одроджыня). Як редактор, до днес выдає тіж “Лемківскы Річникы” (перше “Лемківскы Календарі”), збіркы інчых творців, книжкы, бюлетины і другы выданя.

Од самого початку актывні діє і при Стоваришыню Руска Бурса, режысеруючы неєдну пєсу з Театром “Терка”, вказуючы наступну обшыр діяльности, яку полюбил Петро Трохановскій, т.є. робота з дітми і молодежом.

Петро Трохановскій, коли-м Го звідувал, не памятал, од коли зачал учытелювати. Найперше были то лекциі реліґіі в православных парафіях в Креници і Ґорлицях, на котрых, окрем заміреных теолоґічных тем, “крал” кус часу на вчыня азбукы і лемківского языка. Звідуваний о нарушыня заповіди о краджыню (часу на лекциях реліґіі), все одповідат, же Церков то Нарід, а Нарід то Церков. А што то за лемківскій нарід, коли не знат чытати, ани писати? Од 90. років, одраз, коли лем была змога, вчыт лемківского языка в креницкых школах, ховаючы пару поколінь молодых Лемків, котры днес можут ся тым гордити, же знают чытати і писати азбуком. Не каждий Лемко може быти днес з того гордий…

Мурянка-Трохановскій

Женатий з Анном з дому Пелехач, має четверо діти і дві внучкы. Од долшого часу жыє і працує в Креници, бо одтале найближе до Білцаревой.

Ту придало бы ся вымінити вшыткы нагороды, якы в своім жытю достал і Мурянка, і Трохановскій. Были літерацкы, культуралны, церковны, за соспільну діяльніст.

Пробачте, Няню, не буду іх вымінял, жебым даякой не поминул, най чытачу найдут іх в інтернеті, так буде легше. Зрештом, знам, же Вы не прото орґанізували, писали, дириґували, дякували, друкували, редаґували, режысерували і учытелювали.

В імени радия лем.фм і Стоваришыня Руска Бурса, желам вшыткого доброго, най ся Вам веде, щестит і каре.

НА МНОГЫ І БЛАГЫ ЛІТА

Даміан Трохановскій

Пост Скріптум

Може при тількох зантятях найдете кус часу, жебы оповісти внучкам о Андрию Савці, мушыньскым замку, Рускій Народній Республиці і тисячу інчых, занимаючых голову дітины, подіях. Я мам іх в голові до днес, хоц не знам, ци оддам своім дітям Вашу красу оповіданя. За тото – особисто – ДЯКУЮ!

ShareTweet

Повязаны дописы

На юбілей архієпіскопа Кіріла Василя зышли ся єпіскопи з веце держав

8. 5. 2025

Владыка Курт Бурнетт на навщіві Мукачовской єпархії

5. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}