lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Пряшівска архієпархія святкує. Представили медайлу

Петро Медвідь Петро Медвідь
19. 9. 2018
» Вісти
Дводньовов меджінароднов науковов конференційов на Ґрекокатолицькій теолоґічній факулті Пряшівской універзіты в Пряшові під назвов 200 років Пряшівского ґрекокатолицького єпіскопства у четверь 20-го септембра 2018-го року зачнуть централны святкованя Юбілейного року Пряшівской архієпархії 2018.

Святкованя будуть проходити аж до неділі 23-го септембра. Пряшівска ґрекокатолицька архієпархія собі в юбілейнім році припоминать веце історічный дій, головныма суть 200 років од основаня єпархії, котра одділила ся од Мукачівской єпархії, 50 років од обновліня церькви в Чехословакії і 10 років од выголошіня метрополітной церькви sui iuris і піднята Пряшова на архієпархію.

Участь буде брати 30 єрархів

Як інформовав аґентуру TASR владыка Йоан (Бабяк), пряшівскый архієпіскоп і метрополіта Словакії, в суботу 22-го септембра одбуде ся головна літурґія святковань в базиліці в Лютині. На тоту часть святковань є наголошеных 30 єпіскопів. Гостьом суботняйшой архієрейской літурґії буде і префект Конґреґації про восточны церькви кардінал Леонардо Сандрі, котрый буде мати проповідь. Меджі 30-ма архієпіскопами і єпіскопами будуть домашні, но і тоты споза граніць.

В неділю святкованя завершыть ся в Пряшові церьковнославяньсков архієрейсков літурґійов, котру будуть служыти в Катедралнім соборі св. Йоана Крестителя.

Памятна медайла і марка

В рамках юбілейного року вышла і памятна медайла, котру в середу 19-го септембра одпрезентовали на пресконференції, яка проходила на Архієпархіялнім уряді.

„На передній стороні є мотів деревяной церькви, бо то сімбол нашой церькви. Конкретно іде о Церьков св. Михаіла Архістратига у Фричці із 1829-го року. Тот храм має приблизно 200років, значіть мапує історію нашой церькви. Перед храмом є зображена ікона Краснобрідьской Богородіці. То далшый із сімболів і того юбілейного року і єдна з найстаршых, і бізовно найкрасшых ікон,“ повів про аґентуру протосінкел Пряшівской архієпархії Любомір Петрик.

Медайла є выроблена із мосяжи із бронзовов патінов, з низкым рельєфом і діаметром 60 міліметрів. Автором є академічный скулптор Михал Ґавула і была зроблена у монетній фабриці в Кремніці.

Як сьме вже скоріше інформовали, із нагоды юбілейного року выдать Словацька пошта і поштову марку в емісії Уменя із датов 19-ый октобер, на котрій буде ікона Краснобрідьской Богородіці. Ґрафіку маркы робив словацькый рытець поштовых марок Франтішек Горніяк. Їй інавґурація є напланована на 10-го новембра в Катедралнім соборі св. Йоана Крестителя в Пряшові.

Далшы святочны події продовжують до кінця року

В октобрі ґрекокатолици із Словакії будуть путовати до Рима. В рамках того історічно першый раз одбуде ся окрема авдієнція ґрекокатоликів із Словакії у папы римского Франціска.

Далшы актівности суть напланованы на новембер і децембер.  9-го аж 11-го новембра в рамках святковань юбілейного року одбуде ся в Пряшові XXVII. річник Меджінародного фестівалу духовных піснь візантійского обряду. Тот буде проходити в пряшівскім катедралнім соборі.

У віторок 11-го децембра на Великій сцені Театру Йонаша Заборьского в Пряшові одбуде ся святочный ґалавечур, почас котрого будуть выступати співачкы русиньскых народных але і церьковных співанок Анна Сервіцька і Моніка Кандрачова, но і далшы інтерпреты, як наприклад оперный співак Мартін Бабяк.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

3. 2. 2023

Новости скансену в Саноку з новым директором

3. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні