24. квітня/апріля тр. в Катовицях прошло XXXVII засіданя Соймику Шлезского Воєвідства. Єдным з пунктів стало приняти выголошыня, тыкаюче ся упамятніня жертв етнічной чысткы в 70. річницю початку Акциі Вісла. Проєкт резолюциі презентували члены Руху Автономіі Шлеска. За выголошыньом голосувало 20 членів рады, 14 ся стримало, 1 был против, до того парох членів рады нияк не голосувало.
Ниже подаєме зміст выголошыня пн. Резолюция в справі упамятніня жертв етнічной чысткы в 70. річницю початку акциі «Вісла».
Дня 24. квітня/апріля 1947 рока Президия Уряду Міністрів приняла рішыня провести на обшыри полудньово і середньо-східньой Польщы депортацийну акцию о криптонімі «Вісла». Операция, котра замірена была в Украіньску Повстанчу Армію і Орґанізацию Украіньскых Нацийоналистів, досправды была етнічном чыстком, котра болячо діткнула такой 150 тисячів люди. В більшости примірів єдином провином была приналежніст до лемківской і украіньской соспільности. Насильно выселяных позбавили рідного краю, властности, місц культу, а передовшыткым чести, часом і жытя.
Особливо траґічна карта подій Лемків і Украінців в Польщы записана была в Центральным Лаґрі Працы в Явожні, на обшыри теперішнього шлезского воєвідства, де заперали тіж Шлезаків, Німців з Выжнього Шлеска, та членів польскых орґанізаций, котры стремили до незалежности. Через сублаґєр, вызначений для лемківского і украіньского неселіня, фунґуючий од мая 1947 р. до січня/януара 1949 р., перешло близко штырі тисячы люди, а сто парудесят нашло в ним смерт.
В 70. річницю траґічных подій Соймик Шлезского Воєвідства чує обовязок упамятнити жертвы етнічной чысткы, котра была нарушыньом основных людскых прав. Доля выселеных Лемків і Украінців най буде напомніньом не хоснувати принцип колективной одповідальности та політику насильной асиміляциі. Высловлюєме пересвідчыня, што міром достойности держав і соспільств є шанувати чест і достоменніст громадян без огляду на іх етнічну і нацийональну приналежніст, так як ріжнорідніст є богатством, котре вымагат нашого найвысшого старунку.