Поіли, погостили ся. Значыт – одсвяткували. Гідно і весело, так як давно, колиси. Хоц то не конец святкуваня, то заєдно Різдно помаленькы ся нам минят. Дякуйме, же было родинне і майме надію – здорове.
Якоси так гордо ся нам робит, кєд на тоты «рускы» свята хоц кус снігу ся нам явило з небес. Аж і на далекій чужыні было біло, а може місцями было того снігу більше як в нашых Горах. Но, в каждым разі зробило ся нам весело.
Перед нами іщы третій ден свят. А пак уж лем Маланка і Йордан. Будеме терпеливо ждати, жебы і тоты два праздникы радо і фай одсвяткувати. А при кінци другого різдвяного двя красні прошу на премєровый «Говорить Пряшів». Нашы братя-камаратя зрыхтували нам дашто цікаве.