lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Русиньскый ректор Петербурзькой універзіты

Петро Медвідь Петро Медвідь
29. 9. 2014
» Вісти

І міджі Русинами є много такых, котры ся прославили у світі, заслужыли ся о розвиток наукы, освіты, і далшых дісціплін а зато собі їх честують. Нажаль, много раз о них не знають тоты, з котрых вышли. Минать 245 років од народжіня Михаила Балудяньского, Русина, першого ректора Петербурзькой універзіты.

Народив ся Михаил Балудяньскый у Вышній Олшаві. Подля дакотрых жрідел тому было дня 26. септембра 1769, іншы пишуть 29. септембра. Быв економом, педаґоґом і політічным діятельом карпаторусиньского походжіня.

По закінчіню філозофії на академії в Кошыцях штудовав право на унівезіті у Відні. Докторьом права ся став в 1779 році. На його світогляд впливали ідеї Французькой револуції. У своїх професійных поглядах Балудяньскый быв наслідовательом знамого анґліцького економа Адама Сміта. Быв членом якобиньской орґанізації в Угорьску, котра мала назву „Товариство свободы і рівности“, але по тім, што власти забороноили існованю той орґанізації, быв примушеный одыйти із Будапешта. Зачав передавати право і у 1802 році ся став деканом правницькой факулты в угорьскім місті Надьварад, сучасна Орадеа в Румунії.

Пізніше, по рекомендації Івана Орлая, царьска Росія закликала Балудяньского робити в Російской імперії. На основі повіріня царя Александра І. став ся выховательом його молодшого брата Миколая І., по смерти Александра наслідника трону. Пак зачав учіти як професор політічной економії Санкт-Петербурзького педаґоґічного інштітуту. Кідь ся школа реформовала і выникла Санкт-Петербурзька універзіта, Балудяньскый ся в році 1819 став першым ректором той універзіты. На тій функції заслужыв ся о демократізацію навчальной сістемы, котра ґарантовала право на освіту і підданым. За його веджіня універзіта здобыла реноме центру научного і културного жывота головного міста Росії.

Балудяньскый давав много пропозіцій, котры дотуляли ся реформы російской фінанчной сістемы. Тоты пропозіції были зроблены подля теорій Адама Сміта. Сполупрацовав і на новім кодексі законів Російской імперії. Приготовльовав і першый навчальный проґрам про будучіх судців і быв на дакілько діпломатічных місіях. За вшыткы тоты його заслугы быв веце рез нагородженый орденами імперії і у 1840 році быв призначеный сенатором.

Балудяньскый по собі зохабив і велику літературну дідовизну. Многы його лекції і роботы были цензурованы і пошырьовали ся в рукописах. Треба спомянути наприклад колекцію лекцій під назвов „Сістема Михаила Балудяньского“. В тій роботі сформуловав концепцію розвитку Росії, котрой головным пунктом была намага о зрушіня невольницьтва.

Напрік тому, же Михаил Балудяньскый підтримовав рух народного возроджіня славяньскый народів в Австрійо-Угорьской імперії, нарозділ од іншых Русинів утримовав лем спорадичны контакты з отцюзинов. Хоць не зробив нич в одношіню з народным возроджіньом Русинів, його заслугы в науці, освіті і законах Росії суть предметом гордости Русинів. Є му присвяченых дакілько науковых досліджінь і його мено є прикладом успішной карьєры чоловіка, котрый походив із русиньского народа.

Умер Михаил Балудяньскый 3. апріля 1847 р. Його буста находить ся міджі великанами наукы в Актовім салі Петербурзькой державной універзіты. В 2010 році му почас навщівы делеґації Міністерства културы Словацькой републікы, одкрыли в будові універзіты в Петербурзі памятну таблу.

Петро Медвідь

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Ждыня, 12.10.2025; фот. архів СЛ

Поклін основательови Фундациі Рутеніка і колишньому Заступці Ведучого Стоваришыня Лемків

18. 10. 2025
Ведучый СЛ Андрий Копча з Лавреатом Володиславом Грабаном, Воловец, 12.10.2025; фот. архів СЛ

Стоваришыня Лемків передало Нагороды ім. Никыфора

17. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче