lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Русиньскый музей запрошать на фестівал книжок і нову выставу

Петро Медвідь Петро Медвідь
24. 2. 2025
» Культура

Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові в місяці марец приготовлює дві події, на котры запрошать.

На 6-го марца 2025-го року музей рихтує Русиньскый книжковый фестівал, в рамках котрого буде мож выслухати лекцію Валерія Падяка. 13-го марца одбуде ся вернісаж новой выставы під назвов Акварелы непрофесіоналной художниці Светланы Стеранковой.

Книжковый фестівал

Як за музей інформовала Яна Трущіньска, СНМ – Музей русиньской културы уж традічно в марці організує Русиньскый книжковый фестівал, в рамках котрого презентує новы русиньскы выданя.

Тот рік в рамках той події музей припомяне собі і три юбілеї. 6-го марца буде мож в русиньскім музею выслухати лекцію під назвов Русиньскы великаны oчами доц. Мґр. Валерія Падяка, к.н.

Падяк зверне увагу на три особности і юбілєї – 190 років од народжіня Анатолія Кралицького, 160 років од смерти Александра Духновіча, і 50 років од смери Олены Мандіч-Шіналі.

Кралицькый, окрім того, же быв монахом – василіяном, быв і вызначным русиньскым писательом, прозаіком, етноґрафом, історіком, літературознательом, фолклорістом, але знати го може і як новинаря ці фотоґрафа.

Найвекшого русиньского будителя, котрого округлу річніцю смерти припомянеме собі в марці, представльовати не треба.

Олена Мандіч-Шіналі была першов Русинков, котра стала професіоналнов скулпторков у Чехословакії. Іщі як штудентка на высокій школі працовала над портретами і скулптурами русиньскых діятелів. Найвеце прославив єй бронзовый  памятник Томаша Ґаріка Масарика, презідента і основателя Чехословакії. „Верьшынов скулпторьской творчости Мандіч была скулптура Александра Митрака в Мукачові і бронзова пластіка Александра Духновіча в Пряшові,“ пише орґанізатор події.

Акварелы Светланы Стеранковой

Выстава Акварелы авторкы Светланы Стеранковой, буде приступна в музею до 14-го апріля, і їй кураторков є Анна Симкова.

Стеранкова у своїй творчости „проґрамово занимать ся техніков акварелу, в днешнім часі сприниманой як окрайовый, і аж барз простый способ умелецького выражіня,“ пише ся в пресовій справі ку выставі.

„Авторка зрозуміла акварел як повноцінне средство, котре уможнює їй повне вытварне і емоціоналне выражіня. Акварел став выражіньом їй умелецькой самобытности і певности.“

Як дале інформує музей, авторка „мала майже на самім початку ясно, што чує, і што хоче передати своїма образами. Нашла свою вытварну позіцію і помаленькы малює свою вытварну історію.“

Лекція Валерія Падяка і вернісаж выставы Светланы Стеранковой почінать в просторах СНМ – Музея русиньской културы в Пряшові о 16.00 год.

ShareTweet

Повязаны дописы

Русиньскы експонаты будуть мати діґіталны копії. Діґіталізує ся і на Підкарпатю

10. 10. 2025

Осінні подіі Стоваришыня Лемків: Лемківска Творча Осін і Стрічы Трьох Поколінь

10. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче