Русины із Мадярьска у Войводині

Передпослідній тыждень юла 2026-го року чісленна ґрупа Русинів із Мадярьска навщівила Войводину, жебы посмотрити край, де жыють Русины у Сербії, і розвивати співпрацу. Інформовав о тім проф. Михайло Фейса, председа орґанізації Руска матка і член Світовой рады Русинів за Сербію.

В делеґації із Мадярьска окрем іншого были Віктор Крамаренко – говорця Русинів у Парламенті Мадярьска, Віктор Ґіріц – председа Вседержавного русиньского самосправованя, як і проф. Михаіл Капраль – директор Русиньского научного інштітуту імени Антонія Годинкы в Будапешті.

Як інформовав Михайло Фейса, Русины із Мадярьска посмотрили собі веце місць, де жыють Русины, а так само были і в столиці Войводины – Новім Саді, де навщівили Філозофічну факулту Універзіты в Новім Саді, а так само Інштітут про културу войводиньскых Русинів.

В Славістічнім семінарі Філозофічной факулты гостів привітала бібліотекарька Нада Усановіч Ашаня, яка пририхтовала книжкы, в котрых пише ся о мадярьско-русиньнскых науковых контактах, і Михаіл Капраль до бібліотекы подаровав свою публікацію Карпаторусинські поселеня.

На стрічі в бібліотеці направлены были і новы планы співпраці, наприклад о рихтованю книгы о русиньскых призвісках, котры суть повязаны із областями в Мадярьску.

В Інштітуті про културу войводиньскых Русинів діскусія, яку модеровав Михайло Фейса, была заміряна на нового представителя Русинів у мадярьскім парламенті – Віктора Крамаренка, котрый бісідовав о обставинах Русинів у Мадярьску, кодіфікації їх варіанта русиньского языка, і будучности Русинів у тій державі.

На діскусії брала участь і Гелена Медєші, котра подаровала гостям дакілько публікацій, якы выдав Інштітут про русиньскый язык, літературу і културу.