Сергій Прокофієв то єден з найвыдатнійшых, найпопулярнійшых і найчастійше нагрываных композиторів ХХ ст. То тіж знаменитый піаніста, якій выробил індивідуальный стиль. Єст єдным з найважнійшых представників, окрем І. Стравіньского і Д. Шостаковича, неоклясицизму в музиці.
Сергій Прокофієв выробил розпознавальный стиль, якій характеризувал ся ілюстрацийністю, гумором, богатом експресийом, успішным лучыньом дисонансу з тональністю та елементів індустрияльной музикы з народныма.
З музиком Прокофієв зазнаємил ся в хыжы завдякы мамі, котра была його першом учытельком гры на фортепіані. Як дозрілый музик выробил свій стиль гры, котрого приметом было особливо інтенсивне хоснуваня динамічных можливости інструменту і звязаных з нима звуковых ефектів.
Студиювал в консерваториі в Петерсбурґу в Миколая Римского-Корсакова та Анатолия Ладова. Як абсольвент консерваториі отримал нагороду Антония Рубінштейна для найліпшого студента фортепіану. В роках 1913-14 был в Анґлиі і в Італиі, пак поіхал до Зъєднаных Штатів Америкы, вернул до Европы, до Парижа. В Москві ся оселил, де працувал як учытель композициі в консерваториі.
Популярніст принесли му головні І Симфонія ре-мажор оп. 25 называна «Клясичном», ІІІ фортепіановый концерт до-мажор, балет «Ромео і Юлия», симфонічна суіта «Поручник Кіже» та музика до фільмів Сергія Ейзенштейна. Част з выміненых почуєте днес в проґрамі. Появлят ся тіж популярны творы од інчых клясиків.