В декреті Яна Потоцкого на 1610 рік стояло, што особливі Лосяне до Ропяків ходити на пиво не можут. Oсобливий то запис. Што більше підданы пана дідича могли та радше не могли робити? Днес в проґрамі. Окрем того дознате ся, як міцно мож помстити страту жмені ґрайцарів… і то брат брату такє вчынил. Якє? Слухайте днес.
Третя серия кримінального проґраму радия ЛЕМ.фм пн. «Щыро доношу». В найновшій сериі презентуваны сут судовы справы Лемків, жытелів Мушыньской Державы та Климківского Ключа. Вертаме ся аж до XVII-вічного кримінального минулого нашых предків, в котрым являт ся справы о збійникуваня, звязаны з приданьом, послідньом вольом, долгами, практикуваньом босорства і інчы преступліня.
Початкы Мушыньской Державы то іщы XIII ст. Мушыньскій Крес был лятуфундийом заряджаном через краківскых єпископів, в його обшыр входило парудесят сел західньой Лемковины. Мал свою адміністрацию, войско і суды – Суд Мушыньской Державы. В полным складі обнимал репрезентантів трьох Прав: Містецкого Мушыньского Права, Містецкого Тылицкого Права та Кресового Права. Репрезентантами з Мушыны были: війт з лавниками, бургомайстер з райцями та цехмайстры, з Тылича – без тых остатніх, а з Кресу: війт з присяжниками – кресовыма шолтысами. Суд не все засідал в полным складі.
Климківскій Крес был ключом шестьох сусідуючых зо собом рускых сел. Творили они высшу єдиницю судовой адміністрациі в границях новозакупленого Яном Потоцкым майна. Судово-адміністрацийна спільнота сел проявляла ся на спільным збірным або руґовым суді зо своім війтом і лавом, в склад котрой входили шолтысы з каждого села. Окрем того, кажде зо сел мало свій сельскій уряд з шолтысом і лавниками. В декотрых селах судовы книгы ведены были по рускы.
Премєра – понедільок о 20.00 год., повторіня о 4.00 год. вночы з понеділька на віторок та о 13.00 год. в найблизшу суботу.
Рыс. Владислав Скочыляс, Збійникы з котликом