В днешінім євангелію Ісус Хрістос говорить о образнім прикладі царьской свадьбы. О запрошіню закликаных но і о невдячности, погордливости і высміяню позываючіх рабів. Тогды повів царь, ідьте на роспутя і уліці і приведьте тых, што найдете. Тым образным прикладом нам указує, яка велика є Божа любов і Боже довготерпліня з грішным людьством. Наперед адресує тоты слова выбраному народу, потім, коли не прияли, выберать новый народ зо вшыткых языків, запрошать каждого до свого царьства. Але так само указує на то, же не стачіть лем быти міджі запрошеныма. То занчіть увірити в євангеліє, але выжадує ся і жывот подля віры. Жывот любви ку Богу і ближньому, жывот наповненый добрыма ділами. То є зображано свядбляным облечіньом. Міджі гостями быв і чоловік без того облечіня. А чує слова: Приятелю, як ты осмілив ся прийти без того облечіня. Прото тоты слова днешнього євангелія Ісус адресує і нам. Приймиме запрошіня нашов віров в Господа Ісуса Хріста, але мерькуйме і наше свядьбляне облечіня. Потверджуйме нашу віру не лем словами сповідованя, але тыж нашым жывотом. Жебы сьме належали не лем ку запрошеным, но і выбраным. Слава Ісусу Хрісту!