В днешнім слові євангелія нам Ісус Хрістос говорить образный приклад о розсівачови, котрый пришов розсіяти своє зерно.
Єдно пало на край дорогы, де го люде потоптали і небесны птахы выдзобали, інше на камінь, де скоро высохло. Далше до терня, котре росло і го задавило. А інше до доброй землі, де принесло і плод.
Ісус сам пояснює тот образный приклад: Тым розсівачом є він сам, котрый вышов од Отця, став ся чоловіком про наше спасіня. Пришов розсівати – голосити зерно слова, котры падать до людьскых душ. А то, же єдно пало при дорозі, до терня і камінь, указує, же Ісус пришов голосити слово спасіня каждому. Жебы нихто не мав выгварькы. Тадь кебы голосив лем добрым, втогды бы іншы могли мати выгварьку, же кебы чули слово, бы ся покаяли. Так Ісус голосить каждому, але не каждый принимать.
На край дорогы – выслухають слово, а такой і забывають. Слухають поверьхово, недбало, без інтересу. На камінь – слухають з радостьов. І ся захоплюють, но вірять лем до часу. Кедь то слово выжадує жертву, зохабити стары выходжены стежкы, змінити свій жывот; а ку тому кедь про тото слово є і переслідованя і терпіня, высміваня ці понижованя – одходять до терня – тыж принимають слово, но богатства, роскоші, пожадливости того світа задавлюють тото слово.
Чоловік не мать коли думати на вічность, на небо, на пекло, на свою душу, бо вшытко ся крутить лем коло тіла. А лем єдна катеґорія принимать слово і приношать в терпезливости.
Так днешній образный приклад нас позывать ку задуманю – де мы належыме, до котрой катеґорії. Но не лем тото спознати, але з помочов Божой благодати можеме перейти од тых трьох безплодных ку четвертій плодній землі і принести духовный плод. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 1. новембра 2020 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 1. новембра о 12.00 год. і 2. новембра о 2.00 год. за русиньскым часом.