«Слово» – 4-та неділя по Сошествії Святого Духа – неділя, 9.00 год.

Днешнє слово святого Євангелія нам указує на єдного чоловіка, котрый быв стотником, не належав ку выбраному народу, бо быв поганом. Выростав в оточіню ідолослужіня. Но є высланый до Палестины, де чує о Хрістови. А то в часі, коли його раб, котрого называть дітина є важно хворый, паралітік.

Того чоловіка нам днешнє слово давать за учітеля. А в чім? Коли приходить за Ісусом, не робить як Яірь, котрый прямо кличе Хріста до свого дому: подь, влож на мою дівочку, котра умерала, руку, жебы ожыла. Но лем говорить Хрістови о своїм трапліню. Ту є перша наука, або хосен, котрый нам хоче указати днешє слово на прикладі того стотника. Мы, коли маме якыйсь проблем, даяку біду, коли приходиме ку Господу, але уж з готовым рішіньом, а од Бога чекаме, же нам то ствердить, же є то Божа воля. Бо так думаме, та то істо єБожа воля.

Такый приклад видиме в Старім Завіті на прикладі Давіда царя. Давід хотів збудовати Господу Богу храм в Єрусалимі. Коли пришов пророк Натан, Давід высловив своє наміріня. Натан йому повів: Царю, ты задумав красне боголюбе діло, роб, бо то є Богу любе, а Його воля, жебы-сь йому поставив храм. Но, лем, што Натан вышов од Давіда, Господь ся ку ньому озвав: ідь, повідж мойому рабови Давідови: ты мі хочеш поставити храм? Не ты то зробиш, но хто прийде по тобі. А так ся і стало. Храм збудовав Соломон. Давід не звідовав ся, є тото Боже твоя воля? Но поставив свою волю, а думав сі, тото істо буде Божа воля. А не была.

Так у того стотника видиме приклад, як і нам поступовати: Він приходить, вылливать перед Богом своє сердце, но зохаблять на Хрістови рішіня. А коли Ісус говорить: прийду і выздравлю, тот стотник намісто радости, якбы сперав Ісуса од того наміріня прийти ку ньому. Я не достойный того, жебы ты вошов під мою стріху, повідж лем слово а мій раб буде здравый. Ісус видів до душы того чоловіка а хотів перед вшыткыма одкрыти його велику віру. Стачіть твоє слово.

А Ісус выхвалює його віру: Ани в Ізраілю я не нашов так велику віру. Но, жебы не остало лем на словах. Ісус йому не повів. Най так буде, твій раб є здравый. Жебы указати, же тот стотник не лем на словах указує велику віру, но справды мать тоту віру. Бо легко є на словах обіцяти, легко є в добрых часах наобіцяти Господу огу нашу любов, нашу вірность. Але перебыти і тогды, коли грозить небезпеченство, біда, пронаслідованя і може смерть. Тогды не остати лем на словах, але справды жывотом потвердити – є знаком великой віры в Хріста.

Прото Господь йому повів: Ідь а най буде так, як єсь увірив. А Євенгеліє додавать: а в тій годині быв раб здравый. Дорогы радіослухачі, учме ся і мы з таков віров приходити ку Господу, яку мав тот стотник. В одданости його слову, най буде так, як ты хочеш, не як я. Но не лем на словах, але потведжуючу тоту віру і в ділах нашого жывота. Слава ісусу Хрісту!

В неділю, 28. юна 2026 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 28. юна 2026 р. о 12.00 год. і 29. юна 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.