Ісус Хрістос пришов до Капернаума, збігло ся коло Нього много людей, як звычайно, коли десь пришов. Но меджі нима были і двоми люде, котры были сліпы. Они хотять прийти ближе ку Ісусови, чують здалека Його слова, но про народ не можуть.
А так кричать: Ісусе, Сыну Давіда, розмилуй ся над нами. Ісус як бы їх не чув, но они не переставають, а коли Він вошов до дому, они дали ся вести за ним днука. Ісус ся опросив: Ці вірите, же я тото можу зробити? Они одповідають: Віриме. А Ісус їм повів: Та най буде подля вашой віры. А такой ся їм отворили очі і они провиділи.
Кедь они выходили, привели іншого чоловіка, котрый тілесно видів, но быв німый, не міг отворити свої уста. А то зато, бо быв під владов нечістого духа. Ісус выганять нечістого духа а тот чоловік такой зачав бісідовати. Такой ся му отворили уста, як тым двом очі.
Видиме в днешнім слові дві чудесны діла. Што нам они говорять? Все, коли чуєме або чітаме Боже слово, кажда єдна сторінка Писма є адресована і нам. Повіме собі, што з днешнього слова сі можеме взяти? Но посмотьме глубше на тоты дві події. Видиме прояв Ісусовой доброты. Ісус робить лем добро. Пришов на землю, жебы чоловікови приніс добро. Бо Бог є добро, Бог є любов.
Але пришов нелем жебы приношав добро тілу. Посмотьме, што бы ся стало, кебы Ісус выздравив німого чоловіка лем тілесно, но його душа бы перебыла далше під владов нечістого духа. Якый хосен бы із того тот чоловік мав. Його уста бы ся отворили на богозневажливу бісіду і прославу гріха. Зато Ісус наперед выздравить душу. Выганять демона а аж так выздравлять і тіло.
Ісус Хрістос пришов принести добро про цілого чоловіка, душу і тіло. Пришов подати вічне добро. А нелем тым, котры жыли в його часі, але про каждого в каждім часі. Євангелиста Йоан нам записав слова: Бо Бог так полюбив світ, же дав свого Єдинородного Сына, жебы каждый, хто в нього вірить не пропав, но мав вічный жывот.
А намісто слова світ, мож додати своє імя. Бо Бог так полюбив мене, же дав за мене свого Сына, жебы быти участинком вічного жывота. А Бог не переставать робити добро і теперь, давать розмаїти дары, благодати, давать нам одпущіня гріхів, вшытко потрібне, жебы набыти вічный жывот.
Но тото днешнє слово нас веде і далше. Смотрячі на Ісусовы дорбы діла, маме і мы робити добро. На тайній вечері, коли Ісус обмыв ногы ученикам, тоты запоошены, перепочены ногы, Ісус ся схылює ку каждому із них і властныма руками їх обмывать. Потім, як докончів, повів своїм ученикам: Видите, што єм вам зробив? Господом і Учітельом мене кличете а робите добрі, бо то Я єм. Но Я вам дав приклад…
Так і то днешнє слово, тот прояв любви, най нас веде ку проявліню любви ку нашым ближнім. Ісус на іншім місці повідать: Хто подасть лем погар студеной воды… не прийде о свою нагороду. Выслухайме тоты слова. Яка тажкость, яке намаганя, яка вытрата є подати погар студеной воды? Нихто не може мати выгварьку, коли Ісус і таку маленьку послугу цінить так высоко. А чом? Бо на іншім місці говорить: Што вы зробили єдному з тым найменшых, то сьте зробили мі самому.
Ісус давать нашым ділам милосердя новый напрям. Коли мі зробиме якесь добре діло, подаме милостыню потребуючім, або хоць бы лем словом потіхы, порады. Не є то лем діло зроблене ближньому. Бо тото вшытко Він приписує собі. А якы суть наслідкы? Подьте благолсовлены… будьте наслідниками мойого царьства.
І то, што зробиме, хоць яке є маленьке в очах того світа смішне, скрыте од людьской похвалы, но є велике в Божых очах. Бо є то зроблене самому Владыкови неба і землі. Дорогы радіослухачі, видиме як тото днешнє слово, котре на першый погляд якбы ку нам ся не односило, насправды є адресоване ку нам. А кедь його приймеме до жывота, якый великый хосен нам принесе. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 19. юла 2026 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 19. юла 2026 р. о 12.00 год. і 20. юла 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.







