Пережываме другый великый праздник нашого церьковного рока. Богоявленіє. Хрістос приходить на Йордан дати ся покрестити од Йоана. Йоан сперать ся. Вказує на достоїнство Хріста. Я мам дати покрестити ся од тебе, а Ты приходиш ку мі? Но Ісус йому одповідать, же на теперь так є то потрібно. І кідь тому Йоан не розуміє. Але най зробить, што є му наказано. І мы многому не розумієме в нашім жывоті, але основне є вірити Тому, котрый вшытко рядить на наш хосен. Йоан покрестив Хріста. Отворять ся небо. Свяятый Дух сходить в подобі голубины і зазвучать голос: Тото є мій любый Сын. Появлює ся Ціла Свята Тройця: Отець – голосом, Сын крещіньом у воді і Святый Дух в подобі голубины. В Старім Завіті за Ноя, коли з корабля выпустив голуба, тот вернув ся несучі зелену голузку, сімбол покоя, міру, нового жывота. Так і теперь сходить голубина без зеленой голузкы, але вказує на Хріста, через котрого приходить покій. В тропарі співаме: явлейся, Хрісте Боже, і мір просвіще. Хрістос своїм приходом пришов просвітити світ, жебы уж не быв в темноті злого – змыя, але жебы обернути свої очі на голубину, ку небу, котре открыло ся про чоловіка. І над нами зазвучав тот голос в часі нашого крещіня. Не обертайме свої очі назад долов, але смотьме горі, де нас веде Хрістос, ку Отцьови, ку вічному блаженству, вічному жывоту. Слава Ісусу Хрісту!
Фото – Теодор Ажентовіч – Епіфанія (Wikipedia).
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА