Днешня неділя – Неділя розслабленого нам на першый погляд не говорить нич о Пасхалнім часі. Но кедь ся глубше задумаме над подйіов, котру описує днешнє євангеліє, тогды порозумиме, чом свята Церьков кладе тоту неділю до часу Пасхы.
Ісус Хрістос приходить в часі Пасхы до Єрусалиа, є там много людей, котры пришли на праздник. Недалеко од храму ся находить єдно місце, де Ісус зашов. Была то овча купальня. Там заганяли вівці, котры там обмывали а приготовляли на жертву в храмі. Но было там і много хворых розмаїтой сорты. Чом находили ся на тім місці? Бо Ангел Господній на часі сходив і сколотив воду. А хто першый по сколотіню воды вошов до воды, быв такой выздравленый із каждой хвороты.
Ісус там увидів лежати єдного чоловіка а як Бог знав, же він ту є уж довгы рокы. Бо там быв уж тридцять вісем років. Приходить ку ньому а ся го звідує: Хочеш быти здравый? Но повіме собі, та што то за вопрос, та хто бы не хотів? Но Ісус кладе тот вопрос, жебы указати велику покору кротость і терпезливость того чоловіка. Бо він в покорі одповідать: Та хочу, Господи, но не мам чоловіка, котрый бы ня зніс до воды. А кедь там ся я доберу там, уж іншый ня опередить. А так ту лежу.
Видиме, яку мав терпезливость? Наперек тому, же знав, же не мать никого, не тратить надію. Кілько людей, коли приходить в безвысновну сітуацію, тратять тепрезливость, надію, і многы сягають собі на жывот, гладають найлегшый выход зо свойой сітуації. Тот чоловік собі не говорить, та нашто буду жыти, найліпше з тым выткым скінчіти. Но він теперзливо там чекать.
А Ісус як бы му повів: Ты не маш чоловіка, но маш самого Бога, котрый про тя зышов на землю, а котрый тобі говорить, встань, возьмий свою постіль а ідь. А він такой встав, взяв на очах вшыткых свою постіль а ішов. А де іде тот чоловік? Іде до храму! Іде дяковати Богу за тот великый дар, котрый прияв.
Знову лекція і про нас. Як нас заганьблює тот чоловік. Як мы часто по приятю Божого добродійства до нашого жывота забываме на Господа. Він іде до храму, там го Ісус находить а говорить йому: Ты здравый, мерькуй, веце не гріш, жебы ся з тобов не стало дашто гірше. Но повіме собі: Та што іщі гірше могло быти як так довго перебывати в невладности. Но Ісус Хрістос нам чеерз того чоловіка давать велике напомянутя. Є іщі дашто гірше: а то вічна погыбель, в порівнаню з котров тота хворота была ничім.
Днешнім словом нам Ісус указує на небезпеченство забытя на Бога а вертаня ся назад. Уж в Старім завіті, коли народ выходив із Еґіпта, Бог часто їм говорив, коли войдеш до обіцяной землі, котру тобі давам, буде тобі добрі, не забывай на свойого Господа Бога, жебы-сь ся не одхылив ку служіню іншым богам, бо тогды так, як теперь выганям народы перед тобов, так выжену і тебе з той землі.
А посмотьме на початок книгы Судців. Там написане: І повстало нове потомомство Ізраіля, котре уж не познало Господа. І одхыльовало ся ку ідолопоклонству. Не жебы цалком не чули о тім, што ся стало з їх прапредками, но якбы сі повіли: Но гей, нашы предкове вышли з Еґіпта руков Божов, но мы сьме уж новый народ, мы хочеме жыти як хочеме, без обмеджованя даякым Богом. А дослідок быв, же народы, котры ся перед тым трясли перед Ізраїльом, як приходив з Еґіпта, теперь нападають і тримають в рабстві.
Бог допущав про їх невірство. Но ішло лем о тото земне. Но Ісус в днешнім слові говорить о вічности. Він воскрес із мертвых: подаровав нам одпущіня гріхів. Ослободжіня од той невладности, паралізы душы. Давать напомянутя: не вертай ся назад до рабства гріха. Бо маш слободну волю. Но дослідкы можуть быти страшны. Вічна погыбель.
Так днешнє слово є проявом великого Божого милосердя, його старостливости о нас. З радостьов нам подавать выздравліня душы, но в своїй любви тыж напоминать, мерькуй, не забывай на свойого Господа Бога. Не вертай ся назад до рабства гріха, жебы ся з тобов не стало дашто гірше. Жебы тя момент смерти не нашов в ставі рабства гріха, бо в тім рабсві перебудеш цілу вічность. Хрістос воскрес!
В неділю, 3. мая 2026 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 3. мая 2026 р. о 12.00 год. і 4. мая 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.







