Голосник

Слухайме ся старшых, бо правду мают

Одвічный бій то тот, котрый ведут ґенерациі – молодша зо старшом. Хоц даколи лемківскій рід здавал ся быти веце консервативный, то были такы ґалґаны, што ся не бояли поставити старшыні.

Єден з тых ґалґанів поіхал си в котрысым з чысел ґазеты «Лемко». Не скоро был геройом, бо му одписал представник старшыны. Знатя, што люде з Розтік то освіченый нарід. Лем часом трафит ся дакій недовареный дописувач. Мал бы ся він яти дакой роботы, а не глядати лем зачіпкы. Так знайме, што слухати старшых ся треба. Інакше горозит нам кобыця і палиця. Лем шкода палиці.


Молодому Лемкови с Ростокы Великой.

В ч. 18. с 1934 року выписал якыйси недовареный «дописувач» купу бздур о чародіях и подписал ся «молодый Лемко с Ростокы Великой».

Яко старый лемко, мушу тобі недовареный Лемку отповісти, же у нас в Ростоці Великой лем ты оден хотіл бы быти чародієм, бо ты покупил собі чародійскы книжкы и ты пробовал в ночи ходити на цментер, але на тя страх пустило, же ты утекал так, жес лишил капелюш. Высміваш Томка, але Томко порядный газда, спомагат бідных, ходит до церкви и молит ся, а ты вводиш комунизм, хотіл єс застрілити свою маму и шмарял – єс фляшками до святых образов. Остав отже в спокою Томка и воз ся до роботы, жебы мати не мусіла ходити за прошеным хлібом. Не черн честных людей, бо не знаш, ци ище не будеш их просити о фалаток хліба.

Старый Лемко.

«Лемко», ч. 16 (51), четвер, 25. квітня (12.) 1935

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі