«Сниют ся мі Бескiды…» – ватряна бесіда з Васильом Демчаком – «70%» – неділя, 18.00 год.

На фестівали журналистам добрі – де ся не обернеш, там найдеш когоси ци з близка, ци з далека, жебы взяти інтервю. Власні, не треба аж і долго глядати – Лемкы летят на ватру, як пчолы на квитучу лучку. То іщы двадцет друга ватра ся добрі не зачала, як уж виділа єм пана Василя Демчака. Нераз уж стрічала-м го на фестівалях в Монастырисках, хоц з жытомирской области, де він жыє і робит учытельом, до тернопільской не так уж і близко.

Вродил ся десят років по войні і по выселіню, виділ доокола лем степы. Але повіл, же нераз сниют ся му Бескіды, Карпаты…

Но і бесідуєме… А з нашой бесіды вы ся дознате, ци мал якісе однесіня до Лемків німецкій комуніста Карль Лібкнехт, з чого колиси робили цеглу в безкрайных украіньскых степах, а і тото, што на весілю мал робити дружба – а пан Василь зна, бо был девят разів дружбом. Смотрю на него – а він, хоц ма уж внуків, такій в душы молодый, так зна тішыти ся жытьом, же і тепер бы дружбыл, же і днес красні бы вшыткых бавил на весілю. Але чом – лем на весілю? Та і на ватрі – тіж!

На знимці видите Василя Демчака при вході в єдну з хыж на ватряным поли, де сме бесідували. Вдолині – тіж він як дружба на весільній знимці з сімдесятых років, сідит од лівой стороны (фото надал Владек Максимович). Но а горі, розуміє ся, Карль Лібкнехт (фото з Вікіпедиі). Смотрит на Василя Демчака, смотрит на Лемків – і ся чудує, до чого ту він…