Словацькый народный музей (СНМ) в тых днях публіковав на своїм офіціалнім інтернетовім сайті условії ку кункурзу на функцію директора Музею русиньской културы в Пряшові, котрый є частьов СНМ. Пирголосити ся мож до кінця мая 2019-го року.
З функції директора русиньского музею была в половині місяця апріль одкликана Олґа Ґлосікова, котра музей вела од його заснованя. Повіреный веджіньом аж до выменованя нового директора быв Петро Кімак – Фейко, котрый дотеперь робив як куратор музею. Інформація о выписаню конкурзу зо вшыткыма условіями появила ся на сайті СНМ лем пару днів тому.
Зміна была авізована
Крітічны голосы односно стаґнації розвитку СНМ – Музею русиньской културы было остатній час чути нелем з боку русиньскых актівістів і орґанізацій, але і з боку ґенералного директора Словавького народного музею Браніслава Паніса.
У новембрі 2017-го року стрітили ся представителі Округлого стола Русинів Словакії з веджіньом Словацького народного музею. Было то за участи уповномоченого про народностны меншыны і етнічны ґрупы Ласлa Буковского, як і Олґы Ґлосіковой, втогдышньой директоркы. Односно роботы музею мав Округлый стіл Русинів і далшы русиньскы орґанізації претензії. Директорка втогды дістала задачі, котры мали помочі далшому розвитку русиньской інштітуції, но тоты задачі повнили ся в музею лем часточно і не в становленых термінах.
І вдяка тому ґенралный директор СНМ Браніслав Паніс восени 2018-го року, майже рік по стрічі в Братіславі в розговорі, котрый робила про сайт rusyn.sk Таня Рундесова, говорив о „неминучіх змінах“ в музею.
„Позераючі на то, же веджіня СНМ не было спокійне з діятельством русиньского музею, навщівив єм го 11-го мая 2018-го року, вєдно з ґенералным директором секції културной дідовизны Міністерства културы Словацькой републікы Радославом Раґачом. На стрічі з директорков Олґов Ґлосіковов єм в інтересі актівізації і піднятя якости діятельства музею дав пропозіцію на рішіня повязаны з персоналныма змінами у веджіню музею. Директорка музею з тов пропозіційов высловила дочасну згоду з тым, же зміны ся зреалізують ку 1-му януару 2019-го року,“ повів втогды в розговорі Паніс.
Кедьже директорка СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові была од зачатку юна 2018-го року неспособна роботы про хвороту, авізованый замір ся ку зачатку рока не подарило зробити. В музею ся за тот час в справі зміны веджіня на око якбы нич не діяло, і зато по дакілько місяцях тиха выникнув другый розговор Тані Рундесовой з Браніславом Панісом. В нім знова потвердив, же рахує зо змінов на посаді директора і приготовлюють ся далшы крокы в тій справі так, жебы не были порушены правны приписы і не пошкодили ся права музейного робітника (у функції директора, позн. ред.).
Так само знова выразив неспокійность. „Сітуацію в Музею русиньской културы в Пряшові так, як єм вже дакількораз выразив ся у 2018-ім році, не беру за ідеалну. За моїм поглядом є його стан з боку фунґованя і головно його далшого розвитку недостаточный.“ Повів Паніс в другім розговорі.
Директорка Ґлосікова была наконець одкликана в половині апріля. О тім, коли буде проходити конкурз, до котрого є можливость приголосити ся до кінця мая, і в якім часовім горізонті буде наслідно выменованый новый директор, СНМ на своїм сайті не інформує.
СНМ – МРК
Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові быв зрядженый на основі рішіня Міністерства културы Словацькой републікы із 11-го децембра 2006-го року з платностьов од 1-го януара 2007-го року. Про людей были експозіції музею сприступнены 21-го фебруара 2008-го року в дочасно арендованых просторах.
У 2011-ім році музей переведжіньом справы маєтку з резорту Міністерства обороны Словацькой републікы здобыв властны просторы – будову бывшых касарні Антоніна Запотоцького в Пряшові. Од 1-го апріля 2012-го року быв музей запертый і свої браны уж в новых, властных просторах одкрыв аж 30-го децембра 2013-го року.
Хоць музей має свої просторы, тоты не суть приспособлены про нормалный ход музею і выжадовали бы цілкову реконштрукцію. Новый директор так буде мусити рішыти вопрос варіантів – здобыти фінанції на реконштрукцію і приспособліня будовы на їй теперешні задачі, доїднати вычеряня будовы за іншу, котра бы веце сповньовала потребы музею, припадно рішыти верзію будованя цалком нового будинку. Так само буде мусити рішыти проблем низкой навщівности, слабого розшырьованя збіркового фонду, зачати реґуларно робити наукову діялность і баданя, кедьже в тых областях Музей русиньской културы довгодобо вказує ся як єдна з найслабшых орґнізачных штруктур цілого Словацького народного музею, причім му тоты задачі суть встановлены штатутом.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА