Од даякого часу, з вшелеякых сторін, ріжныма дорогами дотерали до мене інформациі о едукацийным, проязыковым проєкті веденым Русинами на Словациі. Конец-кiнцьом, найліпшом реакцийом было зобрати тоты вшыткы інформациі, жебы в результаті мочы поділити ся тым на форум, одтале наступных пару акапітів буде о «Співанiй прогульцi».
«Співана прогулька» то проєкт, котрый з помiчю музикы мат приближыти дітям русиньскій язык. Його творці выходят з простого заложыня: як язык має быти жывый і передаваный наступным поколіням, мусит быти присутный не лем в школі, підручниках ци традицийных піснях. Для того потрібны сут змісты, котры будут близкы сучасным дітям – музика, короткы формы і інтернет.
Серед проєктів направленых на дiти часто найдут ся такы, котры кінчат ся скоро, бо на добрій думцi і великых плянах. «Співана прогулька» здає ся быти чымси векшым, а предовшыткым вымірным – за iдейом стоiт паруособовый ансамбль, праца над текстами і музиком, спілпраца з артистами, плян дистрибуциі та конкретне фінансуваня. Што важне, творці не пiдходят до того як до єдноразовой акциi, але як до початку шыршой «Прогулькы», котра в будучности може тыкати наступных обшыри жытя і культуры.
За проєктом стоіт ансамбль зосередженый коло трьох осіб. Його лідерком є Мартіна Леньова – учытелька, а єдночасно авторка текстів і мелодий співанок. За языкову сторону одповідат др Зденка Цітрякова, звязана з Інститутом Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету. То она чуват над языком співанок. Третьом особом в ґрупі єст Леа Васькова, редакторка русиньскоязычных радийовых і інтернетовых проґрамів, котра занимат ся комунікацийом і присутністю проєкту в медиях.
Вартат пiзрити на тото близше. А жебы дознати ся, одкаль взяла ся «Співана прогулька», чом єй творці узнали, же акуратнi музика може помочы дітям в контакті, і што може стати ся дальше, побесiдувала-м з авторками проєкту – Мартіном Леньовом і Зденком Цітряковом.
Коли дiтина не мат з кым бесiдувати
Думка на проєкт выросла з обсервациі, же русиньскій язык є штораз меньше присутный в штоденным жытю родин. Діти рiдко мают нагоду чути го і хоснувати наштоден. Што веце, не все означат то, же языка не розуміют. Част з них зна го пасивнi – розуміют, коли дахто бесідує, але самы уж не одповідают в тым языку.
«Співана прогулька» мат барз личне значыня для Мартiны, котра по парох роках проведеных за границьом вернула ся на Словацию вєдно з дiвком, з котром од уроджыня бесідувала лем по русиньскы. По повороті єднак зрозумiла, же дiвка не мат з кым бесідувати в тым языку, бо в єй окружыню діти бесідували лем по словацкы.
Точно товды явило ся звіданя: што зробити, жебы діти мали контакт з русиньскым і жебы хотіли го хоснувати? Думка спочатку не мала іщы конкретной формы. Пізнійше, коли явили ся суцы до того особы і шанса спільной працы, зачала переміняти ся в проєкт, котрый днес знаме як «Співану прогульку».
«Співана прогулька» має быти єдным зо способів, жебы одвернути тот процес языкового заламаня. Не іде єднак о наступну форму традицийного вчыня языка. Радше, жебы діти могли ся з ним стрітити в натуральный спосіб – через спiванкы, котры сут для них інтересны, сучасны і бесідуют о справах, котры знают зо свого молодого жытя. Тоты спiванкы берут з рiжных сучасных стилів і жанрів, а іх тематика є близка дітям. Выступуют в них м.ін.: дружба, природа, забава, емпатия, дбаліст о середовиско ци протидіяня насильству.
Уж сама назва проєкту – «Співана прогулька» – добрі передає його характер. То свойого рода музична вандрівка без рiжны жанры і темы з рiжныма людми.
Не лем для дiти
Хоц головныма адресатами «Співаной прогулькы» сут наймолодшы, проєкт скєруваный єст тіж до іх родичів. А чом? То як раз в родині язык має найвекшу шансу быти переказуваный з поколіня на поколіня. Проблем в тым, же штораз більше молодых родичів не хоснує русиньского языка активні. Прото творці проєкту хотят показати, же бесіда з дітми в русиньскым языку може быти чымси натуральным і може тыкати актуальных тем – вартат дати дітям шансу вырастати з більше як єдным языком.
О розмiрi проблему переказу языка Мартіна бесідувала тіж в контексті своіх попередніх досліджынь, якы в рамках бакалаврской роботы вела на тему хоснуваня русиньского языка на Словациі. Як повiла, выникало з них, же медже наступныма поколінями Русинiв нотувано аж 53% спадку хоснуваня языка.
Десят співанок, ріжны голосы
В награнях взяли участ співакы і музиканты звязаны з русиньском громадом. Сут серед них особы активны на музичній і народній сцені, але тіж артисты звязаны з театром, едукацийом ци медиями. Окремы співанкы были рыхтуваны з думком о конкретных выконавцях, з оглядом на іх голос і стиль. Што важне, в проєкті почуєме тіж i діти. В результатi прац над проєктом створеных было 10 спiванок.
Де того слухати?
Публикация буде в великій мірі роздавана безплатні, м.ін. школам. Завдякы тому співанкы будут мочы трафити безпосередньо до діти і учытелів, котры будут мочы хоснувати іх підчас занять.
Єдночасно материялы проєкту сут доступны в інтернеті безплатні. На стороні «Співаной прогулькы» мож найти слова співанок в русиньскым языку і іх переклады на словацкій і анґлицкій. Проєкт є тіж присутный в социяльных медиях – діє на Фейсбуку і Інстаграмі, а материялы публикуваны сут тіж на Ютубі.
А што дале?
«Співана прогулька» не мусит ся кінчыти на єдным CD. Єй авторкы видят в ній початок дачого векшого – плятформы, котру можна розвивати в ріжных напрямах і з ріжныма темами. Єдном з мрий є створити в будучности проєкт, котрый бы спаял діти і артистiв з ріжных части русиньского світа. Могли бы ся в нім найти співанкы зо Словациі, Лемковины, Підкарпатя, Сербiі ци інчых реґіонів, замешканых Русинами. Адже, для наймолодшых важне може быти не лем тото, жебы почути язык, котрый знают з хыжы. Так само важне є вказати ім, же тот язык не кінчыт ся в іх селi ци реґіоні. Же хоснуют го тіж інчы – часто барз далеко од них.
Вшыткы описаны профілі проєкту мают доданы мотузкы – заходте сміло i провiряйте!
Фот.: Telerano Fb







