…Мапа днешньой Лемковины барз ся ріжнит од вшыткых тых, выданых до 1939 рока: неє на ній чысленных сел, якы лишыли ся лем в істориі. Пред тым, як іх вытерто з мапы, тоты села были стерты з лемківской землі. Але зачало ся вшытко іщы до выгнаня Лемків: даякы лемківскы села были знищены іщы вчас фронту.
Днеска спомнеме о селах, якы нашли ся на леніі фронту в часі Карпато-Дукляньской операциі: даякы сут і днеска, а даякы, як-то Вильшня, Смеречне были знищены і уж не одбудуваны доднес. Был то початок кінця лемківской траґедиі. Люди, якы стратили вшытко, люди, якы виділи зблизка смерт, або пережыли смерт близкых, якы перебыли страшны боі, кус легше было нагваряти іхати до Радяньского Союзу. Але і так за перший раз вписати вшыткых на выізд нияк ся не повело…
Тылявянка Мария Бойко (з дому Войцьо) оповідат о поневірянях вчасі войны і выселіню першой части жытелів Тылявы в 1944 році на полудне Украіны, в Миколаівску і Кіровоградску области.