Сумар дня 17. марця 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 17. марця 2023 р.

Проблемы з одкрытьом автобусовой леніі Крениця – Бардиів

В минулим місяци інформували сме про стараня, жебы урухомити автобусове получыня медже Креницьом а Бардийовом. Шансу принесла зміна словацкых переписів тыкаючых фінансуваня самосправами трансграничных автобусів. Пряшівскій Край отримал тіж вшыткы потрібны позволіня од польской стороны. Власти Крениці рахували, же одкрыют ленію іщы в червци/юнію тр. перед початком Европейскых Ігр. Была в тій справі урухомлена і громадяньска петиция до пряшівского жупана. Як ся єднак вказало, ситуацию по словацкій страні актуально компликуют опізніня в публичных замовлінях для новых перевозників. Як подала Даша Єленьова з Канцеляриі председы ПСК, не знатя котры перевозникы будут свідчыти услугы од січня/януара 2024 р. Аж по тым як успішно завершыт ся конкурс оферт, буде мож зачати парумісячный адміністрацийный процес о выданя ліценциі на медженародну ленію. Як подала Єленьова, ПСК буде продолжал реализацию плянів згідно з принятым пляном обслугы руху в пряшівскым краю на наступный період.

Шанса на приверніня лекций меншынового німецкого языка

Можливе, же до шкіл вернут додатковы лекциі німецкого як рідного языка для німецкой меншыны. Таку інформацию подало Радийо Ополе, на основі деклярациі, яку міністер едукациі Пшемыслав Чарнек дал в часі стрічы з представниками німецкой меншыны. Як подал міністер, хотят допрацувати систем і кєд буде він одповідні прирыхтуваный, то од 1. вересня/септембра не видит перешкід, жебы вернули 3 годины німецкого языка. Справа буде розсмотрювана Спільном Комісийом Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. Припомнийме, што в минулым році дотация на занятя з меншынового німецкого языка была зменшена о 40 млн злотых, а чысло лекций зредукуване з трьох до лем єдной на тыжден. Зміна не тыкала інчых меншын.

Самінар про блаженного єпископа Василя Гопко

Фаховым семінаром пн. «Блаженный єпископ Василь Гопко в координатах часу і добы» 7. марця припомянули собі учытелі катехізису/реліґійной выховы жывот і посланя блаженного помічного єпископа пряшівского. Як повіл Монс. Петро Штурак, познаня істориі грекокатолицкой Церкви на Словациі веде ґу знаню, же має скарбы, котры сут джерелом мудрости і невысохаючым джерелом, з котрого можут черпати вшыткы. Блаженному Васильови належыт вызначне місце медже нима, бо своім свідоцтвом вірности і любови ґу своій церкви є взором, жебы передавати тоту штафету віры дальшым ґенерациям. Важным розміром його спіритуальности была любов ґу східньому візантийскому обрядови, і вызначный є його вклад до обшыри богословя.

Фестіваль русиньской співанкы і гумору в Свиднику

Русиньска Оброда на Словациі і Піддукляньскій Освітній Центр в Свиднику просят на культурно-соспільну акцию пн. «На фіґлярску ноту» – фестіваль русиньской співанкы і гумору. Подія одбуде ся в суботу 25, марця о 18.00 год. в Піддукляньскым Освітнім Центрі в Свиднику. Выступлят Мария Мачошкова і Ігор Крета, Фольклорный колектив Маковиця, Ігор Латта – актор Театру Александра Духновича, Іван Руди і Свидницкы геліґонкаре та Народна Музика Фоґаш і Мариянна Железна. Дармовe вступне про публику мож одобрати в центрі в годинах поданых на іх фейсбуковым сайті. Подію з публичных середків підтримал Фонд на Підпору Культуры Нацийональных Меншын.