Сумар дня на 22. липця/юлия 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 22. липця/юлия 2026 р.

Вмер Михал Дуда. Професор музикы для вельох поколінь выселенців

Вчера в православній церкви св. Миколая в Зеленій Горі прошол похорон Михала Дуды, вельолітнього учытеля музикы, дириґена і культурного діяча. Михал Дуда вродил ся в 1935 році во Фльоринці. Як дітину, разом з родином, выселено го під Тожым. Своє жытя звязал з музиком. Скінчыл музичну школу в Ліґници і через рокы працувал як учытель музикы в IV Загальноосвітным Ліцею. Был ціненым педаґоґом, дириґентом шкільных хорів і ансамблів. Мимо втраты смыслу зріня не перервал роботы з молодежом, выховувал черговы поколіня артистів. По переході на емеритуру вюл хор православной парохіі в Ліґници. За педаґоґічну і культурну роботу отримал вельо нагорід, в тым Ордер св. Мариі Магдалины Православной Автокефальной Церкви в Польщы. Од 2006 рока звязаный был з Зеленом Гором і як раз там хотіл быти похованый. Вічна Йому памят!

Лемківскы памяткы будут заопікуваны

Ґорлицкій Повіт отримал найвысше в реґіоні дофінансуваня Міністра Культуры і Нацийональной Спадковины на охорону забытків. В рамках тогорічного поділу середків на вісем консерватоскых проєктів трафит в сумі веце як 2 млн 555 тис. зл. Найвекше підпертя, высокости веце як 1 млн 353 тис. зл отримат римокатолицка парохія в Брунариі на продолжыня ремонту і консерваторскых робіт при памятковій церкви в Чарній. Черговых 420 тис. зл трафит до Шымбарку на дальшый етап выміны ґонтового даху костела св. Войцєха. Середкы отримат тіж парохія в Бінаровій, де продолжаны будут роботы при консервациі поліхроміі в святыни, котра находит ся на Списку Світовой Спакодвины UNESCO. Православна парохія в Ждыни отримала понад 100 тис. зл на консервацию XVII-вічной іконы, а 25 тис. зл трафит до грекокатолицкой парохіі в Лоси на полну консервацию круцифіксу зо зламу XVIII і XIX. По сусідскы – в новосаднецкым реґіоні, близко 380 тис. зл Міністерство передало на ратунково-консерваторскы роботы при клясицистичным іконостасі в деревяній цекрви св. Михала Архістратига в Дубным.

Дослідникы одкрыли місце хованя жолнірів з часів І світовой войны

Сенсацийне одкрытя археолоґів в Щавным в ґміні Команча. Науковці нашли воєнный цмонтір з часів І світовой войны. В сусідстві церкви одкрыли веце як 20 гробів, в котрых похованы были жолніры трьох армій: австро-угорской, росийской і німецкой. Бадачы підкрисляют, што особливі заскакує присутніст прускых жолнірів, бо тоты формациі діяли головно по словаскій страні Карпат. Подля археолоґів одкрытя потверджат, што в маю 1015 рока в реґіоні Щавного і Репеди дошло до вынятково кырвавых борб. Посеред погыбшых были воякы пруского пулку піхоты, котрый был рекрутуваный медже інчыма з Поморя. При нагоді археолоґы натрафили на фундаменты старшой церкви, котра згоріла найпевнійше іщы перед заложыньом воєнного цмонтеря. Баданя ведены сут через археолоґів Ягайлоньского Університету во спілпрацы з ґміном Команча. Іх цілю є, жебы находити і документувати воєнны цмонтері, котры находят ся в Бєщадах.

Споминали памят Ґабриєля Гаттінґера-Клебашко

В неділю 19. липця/юлия в русиньскым селі Комльошка на Мадярах прошла споминова стріча в десяту річницю смерти Ґабриєля Гаттінґера-Клебашко – русиньского поеты, культурно-общественного діяча і політика серед Русинів Мадяр. Орґанізатором подіі был домашній русиньскій активіста Ласло Попович, котрый был добрым приятельом Ґабриєля Гаттінґера. На подіі присутны были Ґеорґій Фірцак з Румуниі – підпредседа Світового Конґресу Русинів, члены Світовой Рады Русинів – Мартін Караш за Словацию і Микола Бобинец за Украіну. В подіі так само взяли участ Русины з Румуніі, Словациі, Украіны, як і домашні. Ґабриєль Гаттінґер-Клебашко был єдным з основателів Орґанізациі Русинів Мадяр, активным діячом Світового Конґресу Русинів, особливо кєд іде о політичны діяня. Был тіж м.ін. радником Комісиі про Людскы Права при Парляменті Мадяр. Был і поетом та тлумачом. Писал по русиньскы, мадярскы і по словацкы. В 2011 р. Гаттінґер остал лавреатом Преміі імени Антония Годинкы.

Фот. wbieszczady.pl