Голосник

Сумар дня на 29. жолтня/октобра 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 29. жолтня/октобра 2020 р.


Вышла книжка про нацийональны і етнічны меншыны

Школярі в основных школах на Словациі будут мати можніст познати нацийональны меншыны, котры жыют на Словациі і сут державом вызнаны, посередництвом новой публикациі під назвом «Нацийональны меншыны – познайме ся» (Národnostné menšiny – zoznámme sa). Як інформувал Словацкій Педаґоґічный Інститут, заміром публикациі є в лімітуваным обсягу вказати здокументуваны історичны повязаня жывота нацийональных меншын на Словациі. Про русиньску меншыну текст написала Анна Плішкова, директорка Інституту Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету. Хоц підручник, котрый ся робило такой штырі рокы, і коло котрого было много спорів, кєд дакотры меншыны, включно Русины, не были спокійны з текстами, што мали быти публикуваны, мал быти для школярів, конечно єст то публикация для учытелів. З помочом той публикациі можут они вчыти діти о меншынах. Выданя книжкы привитал полномічный влады Словацкой Республикы про нацийональны меншыны Ласло Буковскій. Книжка єст доступна і в версиі онляйн. Мотузок до ней найдете на нашым сайті.


Згоріла памяткова церков в Празі

Вчера, 28. жолтня/октобра, згоріла памяткова русиньска церков св. Михаіла Архістратига, яка находила ся в пражскій Загороді Кіньскых, част Петржін. Оген занял спідню част храму і вежу. Інформували о тым чешскы медиі. Дым было видно і в дальшых частях головного міста Чешской Республикы. Подля публикуваных фотоґрафій впала найвысша част головной бані. При пожарі не был нихто зраненый. Церков св. Михала Архістратига была памятково хороненым обєктом з ХVII ст. Храм зо села Великы Лучкы на Підкарпатскій Руси перенесли до Прагы в 1929 р., вчас І Чехословацкой Республикы, жебы стал ся він частьом збірок Народописного Музею. Храм был збудуваный в бойківскым стилю з елементами народного бароку. Найвысша вежа мала понад 17 метрів. В інтерєрі были хоснуваны типічны фарбы – біла, зелена і червена. Не є покля што знана причына пожару. Храм згоріл як раз в 102. річницю выникнутя Чехословацкой Республикы, до котрой належала і територия Підкарпатской Руси, одкаль храм походил.


Владыка Владимір (Ющак) зараженый коронавірусом

Як інформувал сайт грекокатолицкой вроцлавско-ґданьской єпархіі УГКЦ в Польщы, владыка Владимір (Ющак), якій є ординарийом той єпархіі, єст зараженый коронавірусом. Єпископ мал отримати позитивный результат тесту в минулый віторок. В комунікаті публикуваным на єпархіяльным сайті подают, што од початку минулого тыжня з причыны планного самопочутя і підвысшеной температуры владыка Владимір єст в самоізоляциі. В комунікаті просит ся о молитовну памят за здоровля владыкы. В склад вроцлавско-ґданьской єпархіі входит пару грекокатолицкых парохій в західній Польщы, вірныма котрых сут так само Лемкы, Русины.


Ци Корослівскій буде дальше інвестувал в ҐСК Ґліник?

Як подає інформацийный порталь gorlice24.pl, помедже Ярославом Koролівскым а властями Ґорлиц зродил ся проблем односно Ґорлицкого Спортового Клюбу Ґліник Ґорлиці. Як писал в социяльных медиях Королівскій, власти міста од двох і піл рока знеохочают го до інвестуваня його приватных грошы в ґорлицкій клюб. Дальше писал, што причыном іґноранциі власти міста є певно тото, што хотіл він підсумувати цілковитый брак заінтересуваня клюбом з іх страны. Під постом Ярослава Королівского розвинула ся дискусия, в котрій голос мал сам ведучый Рады Міста Ґорлиці, Роберт Рындак. Написал він м.ін., што тыжден скорше просил свекру Королівского, жебы ся з ним сконтактувал. Ярослав Королівскій в одповіди представил своі арґументы. Припомнийме, што ґорлицкій Ґліник в будучым році буде святкувал 100. річнию діяльности. Кєд не дійде до порозумліня медже Ярославом Королівскым а властями міста, ґорлицкій спортовый клюб може стратити важного спонсора.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі