Сумар дня на 4. серпня/авґуста 2026 р.
Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 4. серпня/авґуста 2026 р.
Літня Школа в Попраді
В днях 24.–30. липця/юлия проходил девятый річник Літньой Школы в Попраді, в котрій взяли участ 32 русиньскы ученикы з Войводины в Сербіi. На школу приiхали діти з Руского Керестура, Коцура, Дюрдьова, Кулы, Вербасу, Нового Саду, значыт з мiст, де в школах тоты дiти вчат ся русиньского языка, або русиньскiй язык є ведучым языком на вшыткых занятях. Першый раз приiхали і дiти з Сенты, де в школi русиньскiй язык нияк не фунґує. В рамках школы ученикы брали участ в лекциях русиньского языка, істориі, культуры і реліґіi, а тіж в рiжных інтеґрацийных активностях. Одвиділи медже інчыма Беляньску Яскыню, Кошыці і Стару Любовню, де стрітили ся з представниками русиньскых орґанізаций на Словациі. Літня Школа має за ціль поглубляти знаня языка, істориі і культурной достоменности молодых Русинів із Сербіi.
Русиньскій одпуст в Марияповчы
2. серпня/авґуста в Марияповчы на Мадярах одбыл ся русиньскій одпуст, зорґанізуваный Світовым Конґресом Русинів і Русиньскым Нацийнальным Самосправуваньом в Марияповчы. Подія зачала ся уж в суботу богослужыньом, концертом духовных пiсен і процесийом коло базиликы. Головном частьом была недільна Служба Божа, котру по церковнославяньскы одправлял отец Мілян Ясик – ведучый Общества святого Йоана Крестителя зо Словациi. Участ в русиньскым одпустi вяли вiрны з вельох держав, м.iн. зо Словациi, Мадяр, Румуніi і Хорвациi.
Орґанізаторы підкрислили, же iх цілю є обновити давну традицию русиньскых поломництв до Марияповча. Послідній такій одпуст одбыл ся там перед 106 роками, а в будучности має быти орґанізуваный реґулярно.
Новый нацийональный ден в Польщы?
Поморскы самоурядовці і представникы кашебскых середовиск зачали старати ся установити 10. лютого/фебруара Нацийональным Дньом Шлюбу Польщы з Морьом. На тот ціль был покликаный соспільный комітет, котрый хоче переконати Соймик Поморского Воєвідства до выступліня з апельом до сойму установити нове державне свято. Дата 10. лютого/фебруара навязує до подій з 1920 р., коли в Пуцку ґен. Йосиф Галлер довершыл символичный шлюб Польщы з Балтиком, подаючы до моря плятинову обручку. Тот акт был символом того, што по роках заборiв Польща одзыскала доступ до моря. Думкодавцi підкрисляют, што свято мало бы припоминати о значыню Поморя для істориі і розвитку Польщы та будувати історичну і морску свідоміст. Як ініциятива добуде підпертя сойму, першы празднуваня могли бы одбыти ся уж 10. лютого/фебруара 2027 р. На тот момент є то єднак фурт лем пропозиция.
Карпаты OFFer 2026
В вiкенд 14.–16. серпня/авґуста в Новым Санчы одбуде ся 15. едиция Медженародного Мультiмедияльного Фестівалю Штукы – «Малопольща Карпаты OFFer 2026». Подія лучыт традицийну культуру Карпат з модерныма формами штукы, творячы простір стрічы фольклору з музиком, театром, танцьом, фільмом і візуальныма штуками. В проґрамі нашли ся концерты артистів, што інспіруют ся карпатском і етнічном музыком, театральны спектаклі, фільмовы показы, перформансы, варштаты та чысленны пленеровы подіі, што пройдут на рынку і улицях Нового Санча. Ідейом фестівалю єст вказувати богатство і ріжнороднiст карпатской культуры та будувати діалоґ медже традицийом а сучасністю. Орґанізаторы підкрисляют, што Карпаты OFFer то місце стрічы творців з ріжных держав реґіону Карпат, котры через штуку презентуют спільне дідицтво і його сучасны інтерпретациі.
Iлюстрация: MCK Sokół
Повязаны дописы
Ґорлиці 106,6 MHz
Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!
Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.
Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.
Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.
