Сумар дня на 5. червця/юнія 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 5. червця/юнія 2025 р.

Вмер Василь Ябур

Як поінформувал Інститут Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету, в неділю 1. червця/юнія 2025 р., маючы 88 років, вмер єден з двох головных кодифікаторів русиньского языка на Словациі – Василь Ябур. Покійный, хоц по студиях был росийскым філолоґом, належал медже вызначны особности русиньской лінґвістикы, а то не лем на Словациі. Окрем його великого вкладу до кодифікациі русиньского языка на Словациі в 1995 р., долгы рокы діял в русиньскым інституті і помагал выховувати молодых карпаторусиністів. Так само был першым, котрый зробил проґрам вчыня русиньского языка для основных шкіл в пряшівскій области. Василь Ябур вродил ся 28. жолтня/октобра 1936 р. в Стащыні. За своі заслугы для русиньской культуры был вельократно нагороджуваный. В 2021 р. його заслугы оцінила і президентка Словацкой Республикы Зузана Чапутова, кєд передала му Прибинів Крест ІІІ клясы. Было то оцініня за вынятковы заслугы о розвиток Словацкой Республикы і за заслугы при кодифікациі русиньского языка. Похоронны обряды за Васильом Ябуром одбудут ся 6. червця/юнія о 13.00 год. в Кошыцях. Вічна Памят!

Лемківскій вечер в Коросні

Коросняньска Публична Бібліотека просит на «Лемківскій вечер в бібліотеці», якій одбуде ся 13. червця/юнія о 17.00 год. Бібліотека реализує проєкт «Місця, люде, ремесло – спадковина реґіону» і запрашат до себе на розмаіты подіі і стрічы, звертат при тым увагу на історичный, народный і природичый потенциял коросняньской обшыри. Вынятковый характер природы і традициі реґіону вказаный был уж в рамках авторскых стріч. О лемківскій кухни, але тіж о штоденным жытю родинных Ріпок оповідала Ґражына Бетлей-Фурман, авторка кухарской книжкы «Лемківска кухня з Ріпок. Частуйте ся». О давных дворах днешнього підкарпатского воєвідства і його мешканцях оповіл др Лукаш Байда. Дальшом стрічом были варштаты з Йольом Ріхтер-Маґнушевском. А тепер – в пятницю 13. червця/юнія о церквах, якы в жытю Лемків занимают особливе і выняткове місце, буде оповідал Даміян Новак – культурознавця, реґіоналиста і історик. Прелекция попередит концерт Оркєстры Святого Миколая з Люблина.

Премія Pro Minoritatum Hungarie для Ірины Сюч-Ворінкы

Мадярскы власти признают каждого рока Премію Pro Minoritatum Hungarie за культурны активности членів нацийональных меншын, котры сут офіцияльно вызнаны в тій державі. Премія уділює ся при нагоді Світового Дня Культурной Розмаітости про діалоґ і розвиток, якій в календари припоминаме 21. мая. Премія може быти уділена особам або орґанізациям. Того рока вчас ґалі в Будапешті, медже 13 оціненыма Премійом, кєд же Мадяры мают 13 вызнаных нацийональных меншын, мали свого представника і Русины. Премію здобыла Ірина Сюч-Ворінка, котра завершыля студиі на Пряшівскым Університеті, де на мадярьскым і русиньскым Інституті студиювала мадярску і русиньску філолоґію. Тепер є науковым секретарьом Русиньского Наукового Інституту ім. Антония Годинкы в Будапешті, секретарьом журналу «Русиньскій світ», котрый выходит на Мадярах, а так само є головом русиньской матурітной комісиі.

Новый директор ПУЛС-у

В віторок 27. мая в просторах Засідальні Пряшівского Самосправного Краю проходило публичне выслуханя кандидатів на директора професийонального русиньского ансамблю – Піддукляньского Умелецкого Людового Субору (ПУЛС). Вести ПУЛС од січня/януара того рока был дочасно повіреный Вілиям Микула, кєд же в кінци 2024 р. одышол на пенсию бывшый директор Юрай Швантнер. Як раз Микулу выбрала комісия по публичным выслуханю спомедже штырьох кандидатів. Вілиям Микула є хореоґрафом, режысером, танечником і педаґоґом. В ПУЛС-і є 14 років. В колективі был ведучым балету і педаґоґом. Русиньскій професийональный ансамбль в вересни/септембрі того рока запрезентує на світовій выставі EXPO, котра того рока проходит в японьскым місті Осака.