Голосник

Свідник святковав 75-ту річніцю освободжіня

Місто Свідник собі в неділю 19-го януара 2020-го року припомянулю 75 років од свого освободжіня. Пєтныма актами, выставков і святочнов академійов в тот день Свідник закінчів серію подій присвячену тій річніці.

На святочнім недільнім проґрамі брали участь представителі державы, міста і окресу Свідник, представителі політічных партій і різных орґанізацій а інштітуцій.

„Святкованя не были лем проявом радости зо закінченой войны, были головно о припомянутю крегкости жывота, о неправостях, котры война приносить, о утриманю собі людьской достойности в найскладнішых сітуаціях. Такым мементом про нас вшыткых бы мали быти зозбераны історії, добовы фотоґрафії і архівны записы, котры творять выставку ку річніці,“ інформовало місто на своїм офіціалнім сайті.

Одказ мусить пережыти

В попередніх днях місто зреалізовало веце супроводных подій, як наприклад квіз знань о войні і проєкції про школярів основных школ у Свіднику, ці діскусный форум вєдно із одкрытьом выставкы.

„Тото вшытко є припомінков тых суровых і часто несмыселных боїв, но нашы спомины зіставають з тыма, котры терпіли і про тых, котры по нас прийдуть. Зато сьме хотіли тот рік зробити веце, як лем положыти пукеты. Каждым фалатком – нашыма актівностями, хотіли сьме выскладати мозаіку, жебы сьме захопили спомины іщі остатніх жыючіх памятаючіх і єдночасно залучіли і діти а молодеж, бо одказ мусить пережыти,“ повіла про аґентуру TASR пріматорка Свідника Марцела Іванчова.

Як припомянула, перемога над фашізмом была вызначным пунктом і жывот в мірі не є природным сам о собі. Додала, же є нашым обовязком, жебы ся страхы войны не повторяли.

Заміряны на чоловіка

Місто приготовило і серію статей о воєньскых особностях, по котрых суть названы уліці у Свіднику. Пририхтовала ся і выставка, котра є заміряна на чоловіка.

„Захопити історію і выбрати тото найосновніше дає ся лем на основі історічных жрідел, але як люди пережывали войну у своїх родинах, як люди жыли безпосередно по войні, то дізнаваме ся з особных выповідей. Якраз тоты спомины сьме хотіли про далшы ґенерації посередництвом выставкы захопити,“ повіла пріматорка.

Выставка є поскладана з добовых фотоґрафій, архівных записів, школьскых робот ці захопленых історій людей.

„Янко быв мойой мамы Гелены два рокы молодшый брат. Смутну історію з періоду Другой світовой войны на розповіла наша бабка, Марія… В тот день, 14-го мая, лем дакілько днів по войні ішов з конями орати напрямом на Верлих, по лівім боці на кінцю міста опроти Білому мосту. Ішов ся напити, ступив на міну, тота го забила… В тім часі жыли на місці, де была стара пошта – бабка чула выбух, виділа вже лем коні,“ пише у своїм оповіданю на выставці школярь Ян Русин.

„Почас Другой світовой войны моя бабка мала породити свого першого сына Янка. В тім часі были домы повны Німців. Вечур нихто не выходив з хыж, бо ся бояли,“ написала в історії о своїй родині далша школярька Софія Анна Цапкова.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі