lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Театер Александра Духновіча зачінать юбілейну 70-ту сезону

Петро Медвідь Петро Медвідь
27. 8. 2015
» Вісти

Єдиный на світі професіоналный русиньскый театер – Театер Александра Духновіча в Пряшові, в септембрі, по театралных вакаціях, вступить до свойой юбілейной 70-той сезоны. Театер выникнув 24-го новембра 1945 року і свою першу премєру одограв в марці 1946 рока і была то пєса Ой, не ходи Грицю.

Театер Александра Духновіча выникнув на основі рішіня Україньской народной рады Прящівщіны в Пряшові. Быв записаный до обходного реґістра як „Український національний театр“ – дружство, с. р. о. в Пряшові. Выникнутя театру было на основі дружтевництва. Од 1-го януара 1951 року быв театер рядженый Крайскым народным выбором в Пряшові аж до 1961 року. Потім зряджовательска пособность перешла на нововыникнутый Крайскый народный выбор в Кошыцях.

Штатуты театру, респ. Документы із того періоду ся в театрі не всокотили. Од 1969 року до 31-го децембра 1997 року театер быв рядженый Міністерством културы Словацькой републікы. Од 1-го януара 1998 року аж до 31-го марца 2002 року быв здряджовательом Крайскый уряд в Пряшові і од 1-го апріля 2002 року є здряджовательом театру Пряшівскый самосправный край. Зміна назвы театру на „Театер Александра Духновіча“ одбыла ся 15-го октобра 1990 року рішіньом міністра културы Словацькой републікы.

Театер Александра Духновіча є професіоналнов, културнов і умелцьков інштітуційов в области театралной діялности. Основнов задачов театру є вытваряня условій на вынкнутя і пошырьованя театралных творів із окремым заміряньом на розвиток културного жывота Русинів, котры жыють на теріторії Словацькой републікы.

У своїх початках грав театер по російскы і тому быв одповідный і драматурґічный репертоар, головно російска класіка. В 50-тых роках 20-го столітя театер переорьєнтовав ся на україньскый язык. Аж у 80-тых роках в театрі перешла ґенерачна зміна і поступно театер зачав переходити на русиньскый язык. О тій зміні вырішыли многы жадости містного жытельства, котре ся каждым переписом населіня по 1989 році все у векшій кількости голосить ку русиньскій народности і русиньскому материньскому языку, што му 40 років не было уможнено.

Театер має за собов веце стовкы премєр. І вдяка Театру Александра Духновіча в Пряшові за остатніх 25 років были до русиньского языка протлумачены і на театралній сцені по русиньскы одограны многы творы – од світовой класікы, по сучасны драматічны творы. Сучасным директором театру є Маріян Марко і умелецькым шефом Любомір Міндош. Бывшый драматурґ театру Василь Турок-Гетеш быв першым председом Русиньской оборды на Словеньску і першым председом Світовой рады Русинів.

Оброблене подля: divadload.sk

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Выходна Словакія почала співпрацу із Закарпатьсков областьов у области транспорту

7. 10. 2025

Еврокомісарька видить проґрес у вопросі меншын на Україні. Русинів ани не стрітила

1. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче