lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Театер Александра Духновіча зачінать юбілейну 70-ту сезону

Петро Медвідь Петро Медвідь
27. 8. 2015
» Вісти

Єдиный на світі професіоналный русиньскый театер – Театер Александра Духновіча в Пряшові, в септембрі, по театралных вакаціях, вступить до свойой юбілейной 70-той сезоны. Театер выникнув 24-го новембра 1945 року і свою першу премєру одограв в марці 1946 рока і была то пєса Ой, не ходи Грицю.

Театер Александра Духновіча выникнув на основі рішіня Україньской народной рады Прящівщіны в Пряшові. Быв записаный до обходного реґістра як „Український національний театр“ – дружство, с. р. о. в Пряшові. Выникнутя театру было на основі дружтевництва. Од 1-го януара 1951 року быв театер рядженый Крайскым народным выбором в Пряшові аж до 1961 року. Потім зряджовательска пособность перешла на нововыникнутый Крайскый народный выбор в Кошыцях.

Штатуты театру, респ. Документы із того періоду ся в театрі не всокотили. Од 1969 року до 31-го децембра 1997 року театер быв рядженый Міністерством културы Словацькой републікы. Од 1-го януара 1998 року аж до 31-го марца 2002 року быв здряджовательом Крайскый уряд в Пряшові і од 1-го апріля 2002 року є здряджовательом театру Пряшівскый самосправный край. Зміна назвы театру на „Театер Александра Духновіча“ одбыла ся 15-го октобра 1990 року рішіньом міністра културы Словацькой републікы.

Театер Александра Духновіча є професіоналнов, културнов і умелцьков інштітуційов в области театралной діялности. Основнов задачов театру є вытваряня условій на вынкнутя і пошырьованя театралных творів із окремым заміряньом на розвиток културного жывота Русинів, котры жыють на теріторії Словацькой републікы.

У своїх початках грав театер по російскы і тому быв одповідный і драматурґічный репертоар, головно російска класіка. В 50-тых роках 20-го столітя театер переорьєнтовав ся на україньскый язык. Аж у 80-тых роках в театрі перешла ґенерачна зміна і поступно театер зачав переходити на русиньскый язык. О тій зміні вырішыли многы жадости містного жытельства, котре ся каждым переписом населіня по 1989 році все у векшій кількости голосить ку русиньскій народности і русиньскому материньскому языку, што му 40 років не было уможнено.

Театер має за собов веце стовкы премєр. І вдяка Театру Александра Духновіча в Пряшові за остатніх 25 років были до русиньского языка протлумачены і на театралній сцені по русиньскы одограны многы творы – од світовой класікы, по сучасны драматічны творы. Сучасным директором театру є Маріян Марко і умелецькым шефом Любомір Міндош. Бывшый драматурґ театру Василь Турок-Гетеш быв першым председом Русиньской оборды на Словеньску і першым председом Світовой рады Русинів.

Оброблене подля: divadload.sk

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

В Белеграді обговорили акчный план про права меншын

16. 8. 2022

Oбсерваторія в Розтоках буде мати нову стріху

12. 8. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Максим Дротар: «А вы тоты, што вертате // знайте в згоді жыти»

Oбсерваторія в Розтоках буде мати нову стріху

Зындранівскє «Од Русаль до Яна» з дощом, але теплым і приємным

Історія діліня

В Белеграді обговорили акчный план про права меншын

Никыфор як інвестиция

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні