lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Теодозия Латтова обвістит: зима ся поправила. Русиньскы писменникы: Іван Кындя і Миколай Ксеняк – проґрам «Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

Богдан Ґамбаль Богдан Ґамбаль
7. 2. 2020
» Заповіди проґрамів
Говорит Пряшів

Говорит Пряшів

Радийо Русин.фм з Братиславы як каждый тыжден приносит порцийку вісти о плянуваных культурных подіях і роботі русиньскых інституций – Музею Русиньской Культуры, Театру Александра Духновича, ансамблів ПУЛьС і Рутенія.

Пан бібліотекар, Ігор Латта, в рамках Книжниці.фм буде чытал фраґменты прозы Івана Кынді пн. «Дротарі».

1. лютого/фебруара тр. вмер русиньскій писменник і байкар Миколай Ксеняк, родом зо села Камюнка. Припомянеме сой його жытя в рамках Нашых Целебритів.

Миколай Ксеняк был лавреатом Літературной преміі Александра Духновича за рік 2003 за книжку: Біда Русинів з дому выганяла і лавреатом преміі за переклад в рамках нагороды Александра Павловича за русиньску літературу за рік 2007 за книжку Байкы.

Миколай Ксеняк: Жмені родной землі

 

Петро Медвід в Перличках прочытат статю пн. «Русины, приходте жати на Мадярску Рівнину», котра была выдрукувана 5. лютого/фебруара 1939 р. в підкарпатскій ґазеті «Нова Неділя».

«Русины! Приходѣть жати на Мадярску Ровнину!

Правда, Вам здаеся, коли се читаете, что Вам сниться?!

Правда, Вы думаете, что се е лиш мяснична фигля то все?! – Нѣ, се е чистенька и 100%-ова правда!

Справдѣ, еще не розпалися артифиціально поставленѣ межи нас граничнѣ поруча; правда, еще на цѣлой линіи там на границѣ аж по шию сооруженое чеськое войско, правда, что и нам мадярам треба держати очѣ отворенѣ и сторожити над тым, чтобы не желанѣ еле-менты не досталися до нас – а мы однак кличеме Вас: приходѣть до нас на господарску роботу, дорогѣ нашѣ приятелѣ Русины!

Мы довѣряеме Вам и не сомнѣваемеся ани в том, что если мы среди убожества, котрое обнимае цѣлу Европу, отвориме перед Вами нашѣ границѣ и подѣлиме с Вами – добрыми нашими братами – пос-лѣдный кусок хлѣба, – то вы сего не выужиете против нас и не будете надуживати нашого гостеприемства. Но, Вы будете кончити поря-дочну честну роботу на мадярской стернинѣ, так, як се давнѣйше робили Вашѣ отцѣ и Вашѣ дѣды.

Мадярский живот має зачатися знова на мадярском облозѣ. И як Ужови, Латорицѣ и Тополѣ не можно приказати, чтобы на сѣвер текли вмѣсто юга, так не можно змѣнити ани той столѣтной течіѣ, чтобы честный руський роботник Подкарпатя знова на мадярской ро-внинѣ заробив собѣ на хлѣб!

Из душѣ радуюся, что якраз я, сын Вашого великого добродѣйця Евд[дв]арда Егана, мог подѣлити с Вами сю радостну вѣсть и прошу Вас: соберѣться в роботничѣ группы (транспорты) и их проводники най напишуть на мою адрессу (Унгвар, Гр.-кат. дух. семинарія – Ungѵаг, Gőr. kath. papneveldе), что из котрого села сколько людей и котрѣ хотять уже ранною весною на Мадярщинѣ стати в роботу.

До свиданія на давной Мадярщинѣ

Ваш искренный приятель

Др. Емерих Еган,

пенс, жупан.


В Припоминці Теодозія Латтова обявит несподівану віст про вельо тых, котры не жыют в рідній прадідівскій земли. Зима ся поправила, приморозило і накурило снігу. Діти можут ліпити больваны. А дорослы? А про дорослых сут забавы, співаня і гостина, попри якых обовязково на Прашівщыні проходит томболя. Теодозия оповіст, як то до томболі принесла книжкы русиньского поеты – писаны азбуком, поклали іх на стіл. Люде приходили, позерали, брали до рук…

А што было дале? Хто знат клясику чехословацкого фільму, годен ся додумати сам. Я лем повім, же тым разом никому хыжы не спалили.

ShareTweet

Повязаны дописы

«70%» – Мария зо Святківкы, ч. 1 – неділя, 18.00 год.

29. 1. 2023

«Слово» – Закхейова неділя – неділя, 9.00 год.

29. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Навернутя під єдну стріху

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні