Новым председом Уряду про Словаків жыючіх в загранічу став Мілан Ян Піліп. Влада го схвалила в середу 15-го юла 2020-го року на своїм засіданю. Інформовала о тім пресаґентура TASR. Піліп є довгорічный русиньскый актівіста.
Уряд про Словаків жыучіх в загранічу дочасно рядив підпредседа уряду Петер Прохацка, по тім, што Ян Варша на основі властной жадости абдіковав із функції председы.
Уряд загранічных Словаків
Уряд про Словаків жыючіх в загранічу забезпечує в співпраці з Міністерством загранічных діл і европскых справ Словацькой републікы выконованя державной політікы в одношіню ку Словакам, котры жыють за граніцями, і державну підпору краянів.
Так само коордінує і забезпечує в рамках інформачной сістемы документачну діялность о краяньскых комунітах.
У проґрамовім выголошіню влады Іґора Матовіча находить ся і часть з назвов Укріпліня поставліня Словацькой републікы в Европскій унії і у світі. В тій части меджі важны пріоріты давать влада і підпору актівностей напряменых ку сохраніню културы, традіцій і языка Словаків, котры жыють в загранічу.
Бісідує ся і о єднакій сумі з державного розрахунку на підпору културных актівностей Словаків в загранічу, яка ся з бюджету давать і на підпору културы народностных меншын. Вопросом є і рішіня простішого процесу про здобытя словацького гражданства в припаді загранічных Словаків. Нажаль, тоты правила мають платити лем про Словаків, а не про краянів, за котрых бы Словакія могла брати наприклад і Русинів жыючіх в Сербії ці Хорватії, кедьже їх предкове одышли з нижнього Земпліна.
Мілан Ян Піліп
Мілан Ян Піліп (1980) закінчів політолоґію і філозофію на Філозофічній факулті Пряшівской універзіты в Пряшові. Є русиньскым актівістом, председом Містной орґанізації Русинськой оброды на Словеньску в Братіславі.
Стояв при выникнутю Округлого стола Русинів Словеньска. В нім быв наперед у функції секретаря, од апріля 2016-го року до фебруара 2017-го року быв председом. Того часу є членом презідідії ОСРС, знова і у функції секретаря. Од децембра 2015-го року є єдным із двох представителів русиньской народностной меншыны у Выборы про народностны меншыны і етнічны ґрупы, і од 2019-го року є підпредседом того выбору.
У 2014-ім році быв як незалежный кандідат зволеный до бардейовского містського заступительства, в нім є депутатом доднесь. У 2018-ім році кандідовав і на пріматора міста. Дотеперь быв робітником Міністерства обороны Словацькой републікы. В році 2014 му вышла книга під назвов Русиньска народна сімболіка.
У парламентных выборах в році 2020 кандідовав за депутата Народной рады Словацькой републікы як незалежный кандідат на списку партії Sloboda a Solidarita. Быв і співавтором выборчого проґраму той партії за область народностных меншын. До парламенту ся не дістав.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА
Коментарі