Голосник

В Братіславі засідали меншыны

Як інфомовав Округлый стіл Русинів Словеньска його председа Мілан Піліп, вчера, 30-го мая 2016-го року, у Братіславі засідав Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы. Выбор першыраз засідав з новым уповномоченым про народностны меншыны і етнічны ґрупы Ласлом Буковскым. За русиньску народностну меншыну у выборі суть Мілан Піліп і Ян Липиньскый.

Выбор знова проїднав вже схваленый Акчный план, котрый бы мав забеспечіти реалізацію Цілодержавной охороны і підпоры людьскых прав у Словацькій републіці. Тот план, в котрім є залучена і аналіза леґіслатівы, яка односить ся ку народностным меншынам (Словацька републіка не має доднесь народностный закон), є затля лем на папери. Выбор підпорив Ласла Буковского коло пересаджованя далшой реалізації того плану. Так само была на засіданю схвалена Інформація о позіції і правах членів народностных меншын за рік 2015.

На засіданю быв участный і штатный тайомник Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы Петро Крайняк. Крайняк выбор інформовав о зміні школьского закона, котра є напрямлена до того, жебы ся забранило занику малокласных школ од школьского рока 2016/2017. Тым ся забранить і заникнутю веце як  20 школ, в котрых є навчалный язык мадярьскый і русиньскый. Малокласны школы будуть годны фунґовати і дале, аж до векшой новелізації школьского закона, котра ся приготовлює.

Мілан Піліп членів выбору на засіданю інформовав і о заключінях із конференції, котра была орґанізована Словацькым народным музейом – Музейом україньской културы в днях 8-го аж 9-го апріля 2016-го року під назвов Українці в історії і културі Карпат. О тых заключінях найперше інформовав наш портал в статі Свята інквізіція.

Кідьже іде о контроверзный документ, котрый має намагу пояснити, же Русины не існують і їх язык є лем діалектом, навеце іде о документ, котрый быв выданый в рамках конференції, котрой головным орґанізатором была державна інштітуція, Округлый стіл Русинів Словеньска дав собі выготовити судный переклад того документу, із котрого обсягом были членове выбору і уповномоченый про народностны меншыны і етнічны ґрупы познакомлены на споминанім засіданю.

Представителька Міністерства културы Словацькой републікы, котра была участна на засіданю, конштатовала, же іде о важну справу і пропоновала, жебы ку даній проблематіці было зорґанізоване стрітнутя на Міністерстві, жебы пояснити тоту сітуацію. О участь на стрічі проявив інтерес і уповномоченый Ласло Буковскі, котрый хоче, жебы його уряд мав на тій стрічі своє заступліня.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі

В Братіславі засідали меншыны

Як інфомовав Округлый стіл Русинів Словеньска його председа Мілан Піліп, вчера, 30-го мая 2016-го року, у Братіславі засідав Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы. Выбор першыраз засідав з новым уповномоченым про народностны меншыны і етнічны ґрупы Ласлом Буковскым. За русиньску народностну меншыну у выборі суть Мілан Піліп і Ян Липиньскый.

Выбор знова проїднав вже схваленый Акчный план, котрый бы мав забеспечіти реалізацію Цілодержавной охороны і підпоры людьскых прав у Словацькій републіці. Тот план, в котрім є залучена і аналіза леґіслатівы, яка односить ся ку народностным меншынам (Словацька републіка не має доднесь народностный закон), є затля лем на папери. Выбор підпорив Ласла Буковского коло пересаджованя далшой реалізації того плану. Так само была на засіданю схвалена Інформація о позіції і правах членів народностных меншын за рік 2015.

На засіданю быв участный і штатный тайомник Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы Петро Крайняк. Крайняк выбор інформовав о зміні школьского закона, котра є напрямлена до того, жебы ся забранило занику малокласных школ од школьского рока 2016/2017. Тым ся забранить і заникнутю веце як  20 школ, в котрых є навчалный язык мадярьскый і русиньскый. Малокласны школы будуть годны фунґовати і дале, аж до векшой новелізації школьского закона, котра ся приготовлює.

Мілан Піліп членів выбору на засіданю інформовав і о заключінях із конференції, котра была орґанізована Словацькым народным музейом – Музейом україньской културы в днях 8-го аж 9-го апріля 2016-го року під назвов Українці в історії і културі Карпат. О тых заключінях найперше інформовав наш портал в статі Свята інквізіція.

Кідьже іде о контроверзный документ, котрый має намагу пояснити, же Русины не існують і їх язык є лем діалектом, навеце іде о документ, котрый быв выданый в рамках конференції, котрой головным орґанізатором была державна інштітуція, Округлый стіл Русинів Словеньска дав собі выготовити судный переклад того документу, із котрого обсягом были членове выбору і уповномоченый про народностны меншыны і етнічны ґрупы познакомлены на споминанім засіданю.

Представителька Міністерства културы Словацькой републікы, котра была участна на засіданю, конштатовала, же іде о важну справу і пропоновала, жебы ку даній проблематіці было зорґанізоване стрітнутя на Міністерстві, жебы пояснити тоту сітуацію. О участь на стрічі проявив інтерес і уповномоченый Ласло Буковскі, котрый хоче, жебы його уряд мав на тій стрічі своє заступліня.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі