Голосник

В Літмановій припомянули собі 30-ту річніцю од початку зъявінь

Почас вікенду 8-го і 9-го авґуста 2020-го року на горі Звір в русиньскім селі Літманова проходив одпуст, котрым собі духовенство і віруючі Пряшівской ґрекокатолицькой архієпархії припомянули 30-ту річніцю од початку зъявінь Пресвятой Богородіці. Інфомровав о тім Михал Павлишіновіч, говорця архієпархії.

Проґрам святкованя, котрый є каждый рік богатый, быв з причіны пандемічных рештрікцій коротшый і цілый одпуст быв тот рік лем на уровни парохії.

Присвячіня Богородіці

Головна архієрейска літурґія одбыла ся в неділю. Служыв єй архієпіскоп Йоан Бабяк, метрополіта Словакії і вєдно з ним служыв і Андрей Імріх, емерітный помічный єпіскоп Спішской дієцезы а приблизно двадцять священиків.

Проповідь мав отець Растіслав Бака, пряшівскый протопресвитер. „Перед 30-ма роками, ту на тім місці Пресвята Богородіця Діва Марія ословить Іветку і Катку, жебы сьме мы на Словакії не стратили віру і не перестали ся молити. Дякуйме зато днесь за Матірь Марію, котру нам Ісус Хрістос подаровав на кресті, і котра нас все кличе: Мої дорогы діти,“ одзвучало у торжественній проповіді.

На кінцю архієрейской літурґії слідовало присвячіня ся Пресвятій Богородіці, котре по короткых частях передчітавав владыка Йоан і священици вєдно із віруючіма ся ку ньому придали повторяньом його слов.

Метрополіта у своїм приговорі на кінцю торжества припомянув, же святкованя того юбілею не кінчіть тым торжеством, але віруючі можуть все приходити на тото місце і здобывати так многы милости. Окремо поздоровив і візіонарьку Іветку, і подяковав єй, же шторік приходить на гору Звір і тым вказує, же і кедь єй жытя завело за граніці, Літманова і гора Звір має все місце у їй сердці.

На одпусті співали і співачкы русиньскых народных і церьковных співанок Моніка Кандрачова і Анна Сервіцька. Головну літурґію, котра ішла і в прямім преносі на другім телевізнім окрузі верейноправной RTVS одспівав Хор святого Романа Сладкопівця.

Зъявіня іщі не суть офіціалны

Гора Звір є натеперь выголошена як офіціалне місце молитвы в Пряшівскій ґрекокатолицькій архієпархії. Зъвіня Пресвятой Богородіці затля не были офіціално признаны Церьквов.

Перше зъявіня ся подля розповіданя дітей мало одбыти пополідне 5-го авґуста 1990-го року, коли ся грали на горі Звір. При граню ся зачули в лісі гукот, котрого ся острашыли і скрыли ся в близкім сіннику. Гукот не переставав і діти мали чутя, же хтось ходить коло деревяного сінника.

Діти – Івета Корчакова (11-річна), Катарина Чеселкова (12-річна) і Митько (9-річный) ся зачали молити маріяньску молитву: Маріє, Мати наша, скрый на під свій плащ – і то трираз. Пізніше повіли, же тоту молитву передтым не знали. О хвілю збачіли в сіннику світло, о котрім наперед думали, же то сонце. Світло перенесло ся над лавочку і у світлі збачіли красну пані, котра собі на лавочку сіла.

„Дня 5-го авґуста 1990-го року сьме мали єдину просьбу, жебы тота красна Пані ішла вєдно з нами (з горы Звір) долов до села, бо уж потемніло і мы ся бояли іти лісом самы. Красна Пані нам тоту просьбу сповнила,“ повіла о першім зъявіню візіонарька Івета.

Зъявіня мали одбывати ся аж до 6-го авґуста 1995-го року, Пречіста діва мала давати через візіонарів посолства. Од початку ся на горі зачали сходити ґрупы людей. 11-го новембра 1990-го року вже з дозволіньом втогдышнього пряшівского єпархы Йоана Гіркы была на горі Звір служена літурґія. Поступно ся на горі зачало будовати велике путницьке місце. О найвекшый розвиток того місця постарав ся сучасный архієпіскоп Йоан Бабяк. Окрему про тото місце становив і священика, кедьже довтогды ся гору Звір старав все парох Літмановой.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі