В Лоси – поеты, в Бодаках – сонеты

Русиньска ґазета “Лемко”, чысло 29. за 1913 рік, приносит ностальґічний верш, котрий заєдно є коментарьом, о якій просил шефредактор дружнього радила ЛЕМ.фм.

Оціняти дачыі творы поетицкы – то тяжка задача. В припадку фунеральных (по)творів наставленых на знаважаня жыючых і вмерлых, то ани ся не хоче. Радкаторови опало вшытко, навет перко. Лем хтоси тот гній зо стайні повинен вышмарити, хоц ся сам кус при тым побабре.

Ґазета для народа надіє ся, же оставлят вас здорівшыма. Майте ся, до заране.