lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

В Тополі в церькви посвятили копію Іконы Посліднього суду

Петро Медвідь Петро Медвідь
12. 8. 2020
» Вісти

6-го авґуста 2020-го року на праздник Преображенія Господне в деревяній Ґрекокатолицькій церькви св. Михаіла Архістратига в селі Тополя посвятили копію Іконы Посліднього (страшного) суду, котра в тій церькви была од выбудованя.

Містным віруючім під веджіньом адміністратора парохії отця Лукаша Кіреша ся подарило забезпечіти вірну репродуцкію іконы, котра выникла  в половині 16-го столітя, і котра є днесь в Словацькім народнім музею – Музею україньской културы у Свіднику. Наперек тому, же Ґрекокатолицька церьков на Словакії о тоту ікону судила ся і суд выграла.

На торжестві брав участь сниньскый протопресвитер Марош Прейса, котрый копію іконы посвятив.

Суд о ікону од року 1994

Втогды іщі Ґрекокатолицька єпархія дала до суду україньскый музей у Свіднику іщі у 1994-ім році. Ікону Послідній суд, котра ся дістала до україньского музею почас комунізму, без позволіня маїтеля – значіть церькви, хотіла єпархія дістати назад до свого властницьтва на основі закона о рештітуціях церьковного маєтку.

Навеце, ікона ся мала дістати до музею в році 1963, коли офіціално Ґрекокатолицька церьков у Чехословакії ани не існовала, і так ани ниґда музей од маїтеля, котрому суд признав властницьтво, згоду на перенесіня до експозіції у Свіднику не міг мати.

Єпархія выграла суд в році 2002 на Окреснім суді у Свіднику, о два рокы пізніше вырок суду потвердив і Крайскый суд в Пряшові. Єпархія далше пропоновала екзекуцію іконы, кедьже україньскый музей не хотів вернути судом признаный маєток Ґрекокатолицькій церькви.

Музей наслідно жадав далшы доказованя о тім, ці то є ікона, котра была в церькви в Тополі, і зачав цілу справу спохыбньовати. І так хоць днесь вже Пряшівска ґрекокатолицька архієпархія має в руках вырок суду, котрый їй признавать ікону за маєток, ку выконаню судного вердікту доднесь не дішло.

Кедь о навернутя іконы іщі у 1990-ім році жадав втогдышній адміністратор парохії Павел Станко, україньскый музей докінця затаїв, же єй має.

Цінна ікона, але і далшый маєток

Ікона Послідній суд є найціннішым експонатом, котрый ся в україньскім музею находить. Подля дакотрых публікацій была вытворена техніков темперы прямо на місці в Тополі в часі будованя церькви незнамым містным іконописцьом. Незвычайным є, же єй в половині 16-го столітя автор зробив на леновім полотні, а не на дереві.

Словацькый народный музей – Музей україньской културы у Свіднику має величезный і цінный збірковый фонд, котрый не є нияк україньскый, і котрый походить з русиньскых сел выходной Словакії. Тота сітуація тырвать од часів комуністічной українізації. Наперек намагам русиньскых орґанізацій дотеперь не были збірковы фонды, котры суть русиньскы, переведены на русиньскый музей.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


ShareTweet

Повязаны дописы

Орґанізація молоды.Русины на сеймі выбрала нового председу. Став ним Мафтей Допіряк

18. 9. 2025

Велика дебата о меншынах в Ополи. Експерты з Польщы і з Европы придут на конґрес

17. 9. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче