lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

В Тополі в церькви посвятили копію Іконы Посліднього суду

Петро Медвідь Петро Медвідь
12. 8. 2020
» Вісти

6-го авґуста 2020-го року на праздник Преображенія Господне в деревяній Ґрекокатолицькій церькви св. Михаіла Архістратига в селі Тополя посвятили копію Іконы Посліднього (страшного) суду, котра в тій церькви была од выбудованя.

Містным віруючім під веджіньом адміністратора парохії отця Лукаша Кіреша ся подарило забезпечіти вірну репродуцкію іконы, котра выникла  в половині 16-го столітя, і котра є днесь в Словацькім народнім музею – Музею україньской културы у Свіднику. Наперек тому, же Ґрекокатолицька церьков на Словакії о тоту ікону судила ся і суд выграла.

На торжестві брав участь сниньскый протопресвитер Марош Прейса, котрый копію іконы посвятив.

Суд о ікону од року 1994

Втогды іщі Ґрекокатолицька єпархія дала до суду україньскый музей у Свіднику іщі у 1994-ім році. Ікону Послідній суд, котра ся дістала до україньского музею почас комунізму, без позволіня маїтеля – значіть церькви, хотіла єпархія дістати назад до свого властницьтва на основі закона о рештітуціях церьковного маєтку.

Навеце, ікона ся мала дістати до музею в році 1963, коли офіціално Ґрекокатолицька церьков у Чехословакії ани не існовала, і так ани ниґда музей од маїтеля, котрому суд признав властницьтво, згоду на перенесіня до експозіції у Свіднику не міг мати.

Єпархія выграла суд в році 2002 на Окреснім суді у Свіднику, о два рокы пізніше вырок суду потвердив і Крайскый суд в Пряшові. Єпархія далше пропоновала екзекуцію іконы, кедьже україньскый музей не хотів вернути судом признаный маєток Ґрекокатолицькій церькви.

Музей наслідно жадав далшы доказованя о тім, ці то є ікона, котра была в церькви в Тополі, і зачав цілу справу спохыбньовати. І так хоць днесь вже Пряшівска ґрекокатолицька архієпархія має в руках вырок суду, котрый їй признавать ікону за маєток, ку выконаню судного вердікту доднесь не дішло.

Кедь о навернутя іконы іщі у 1990-ім році жадав втогдышній адміністратор парохії Павел Станко, україньскый музей докінця затаїв, же єй має.

Цінна ікона, але і далшый маєток

Ікона Послідній суд є найціннішым експонатом, котрый ся в україньскім музею находить. Подля дакотрых публікацій была вытворена техніков темперы прямо на місці в Тополі в часі будованя церькви незнамым містным іконописцьом. Незвычайным є, же єй в половині 16-го столітя автор зробив на леновім полотні, а не на дереві.

Словацькый народный музей – Музей україньской културы у Свіднику має величезный і цінный збірковый фонд, котрый не є нияк україньскый, і котрый походить з русиньскых сел выходной Словакії. Тота сітуація тырвать од часів комуністічной українізації. Наперек намагам русиньскых орґанізацій дотеперь не были збірковы фонды, котры суть русиньскы, переведены на русиньскый музей.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


ShareTweet

Повязаны дописы

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

24. 6. 2022

Угольный камін посвяченый. В Ґладышові внет стане нова церков

23. 6. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Русины вже офіціално третя найвекша меншына на Словакії

Угольный камін посвяченый. В Ґладышові внет стане нова церков

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

Віруючі трьох народностей Крижевацькой єпархії праздновали з владыком Міланом Стіпічом

Засідав народностный выбор. Русины будуть мати по новому 154 сел

Цикль авторскых стріч з проф. Павлом Р. Маґочійом

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні