lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Віктор Крамаренко: «Дуже люблю робити з нашыма людми, не лем із столичныма…»

Каріна Муляр Каріна Муляр
18. 3. 2020
» Бесіды

Днешній розговор быв записаный в просторах Вседержавного русиньского самосправованя в Мадярьску з його председом Віктором Крамаренком. А бісідовало ся о сістемі русиньскых самосправовань і їх функціях, окрім того дізнали сьме ся о традіціях і културнім жывоті Русинів Мадярьска.

В Мадярьску існує 45 русиньскых самосправовань. Самосправованя суть сконцентрованы не лем у великых містах, такых як Будапешт, Мішколц, Пейч, Дебрецин, а і в малых селах як Мучонь і Комлошка. Окрім того є там зареґісторваных сім русиньскых обществ і єден союз.

Віктор Крамаренко – председа Вседержавного русиньского самосправованя. Родак із міста Берегова, Підкарпатя. Од 1982-го року, з малыма перервами, жыє в Мадярьску з родинов. У 2010-ім році залучів ся до русиньского руху в Будапешті в 14-ім районі і став там председом самосправованя. А у 2014-ім році в осени першый раз быв выбраный председом Вседержавного русиньского самосправованя. На даный час выповнює свій другый мандат од 2019-го року.

Будова Вседержавного русиньского самосправованя в Будапешті

Віктор Крамаренко: В будові самосправованя находить ся музей, де часто приходять попозерати ся і загранічны ґрупы. Музеолоґ час од часу ходить по районі з мобілным музейом. Од року 2019 в Ґрекокатолицькім русиньскім центрі в місті Дебрецин фунґує філія того музею. Окрім того маєме і властну бібліотеку, котра робить в режімі офлайн і онлайн. В каталоґу дасть ся натюкати потрібна книжка, і тота прийде або поштов або дахто з району може єй донести.

Русиньскый научно-бадательскый інштітут так само ся находить під стріхов самосправованя. Інштітут выдавать книжкы, словарі і робить языкову коректуру новинкы Русинськый Світ – Ruszin Világ. Ґазета ся выдавать од 2004-го року, і в 2011-ім році дістала фінанчну премію од мадярьского уряду в сумі 1 млн. форінтів. На выданя новинкы діставають ся окремы грошы од влады.

Русинськы медії в Мадярську

Віктор Крамаренко: Русиньске высыланя в мадярьскім радію можете слухати каждый віторок о 13.00 год. містного часу. Інтервю ся проводять і по мадярьскы і по русиньскы, в залежности од желаня респондета. Звыкне то быти єдноязычый півгодиновый проґрам.

На телеканалі Duna TV каждый другый тыждень є проґрам народностных меншын, котрый має 45 минут. Іде у четвер о 7.20 год. м, повторіня проґраму давають в тот самый день на телевізії Duna World о 16.15 год. Великы за кількостьов меншыны, такы як Сербы, Хорваты, Ромове, мають свій телевізный канал. А Русины рахують ся за малу меншыну і суть примушены ділити телеканал з іщі  6-ма меншынами, наприклад з Поляками ці Українцями.

Фінанцованя

Віктор Крамаренко: Підпорьованя самосправовань може ся реалізовати 4-ма розлічныма способами.

По перше, кажде самосправованя діставать річну суму на фінанцованя, а вже містны депутаты і предсидателі ґаздують на што їх тратити. По друге, мадярьска влада проводить дефініціалне фінанцованя на основі зробленой роботы за прошлый рік. Балова шкала переводить ся на форінты і од того принимать ся рішіня кому і за што приділити грошы.

По третє, містный уряд так само підпорює самосправованя. Русины і іщі 13 далшых народностных меншын признаных в Мадярьску дістають підпору як членове заснователі мадярьского штату. Обще, не робить ся велика різніця од процента населіня меншыны в населеных пунктах, приблизно кажда меншына діставать єднаку суму грошей.

По четверте, мадярьский влада каждорічно выписує ґрантову пропозіцію (вызву, позн. ред.) в областях фінанцованя цівілных орґанізацій на фунґованя, на реалізацію літніх таборів про діти, на реалізацію културных подій, на освіту про учітелів, на выданя книжок і літературы. Многы самосправованя і цівілны орґанізації подавають такы ґранты каждый рік.

Свята Русинів Мадярьска

Віктор Крамаренко: Векшына нашых людей в Мадярьску суть ґрекокатоликы. Сявткують ся вшыткы реліґійны свята, не лем Богородіцю, Пасху і Крачун (Рождество, позн. ред.). По селах, майже як і на Підкарпатю, маєме по два-три праздникы на місяць.

На зачатку року, в януарі, з цілов общінов орґіназує ся споминуве кладжіня вінців коло гробу академіка Антонія Годинкы. Од 2004-го року была задекларова піняжна премія імеми Антонія Годинкы. Почас року слідує ся, хто меджі Русинами актівно проявлює ся і складать ся список кандідатів. Были припады кедь ся подля комісії і не нашов достойный кандідат.

На кінцю марца  празднує ся народжіня Ференца ІІ. Ракоцію.  Подія ся зачінать в Шарошпотоці, і пак переносить ся до Борші (село на Словакії), де він ся народив. В рамках події є все ґрекокатолицька літурґія і закінчує ся святочным обідом. На святкованя приходить велике множество людей, приблизно 400 аж 500 люди ся зберать з цілого Мадярська і споза заграніці.

22-ый май є признаный як Русиньске націоналне свято в Мадярьску. Каждый рік ся орґанізує тото свято в іншім місті, векшынов по суботах. Єпіскоп служытьь службу на старославяньскім языку, і орґанізовують ся різны забавны проґрамы. Наприклад, прошлый рік святковало ся в Мішколці і быв позваный Закарпатьскый націоналный хор.

В літі ся орґанізують таборы про русиньскы діти по цілім Мадярську, не лем на Балатоні.  Приблизно 7 аж 8 таборів, по 15 аж 20 дітей є в каждім. Плановало ся брати до таборів і діточок із Підкарпатя, но така можность є лем про обчанів мадярьского штату.

Зачатком осени, в першу неділю септембра, є русиньскый одпуст. Каждорічно робить ся в Шайовпалфалі (Sajópálfala), недалеко од Мішколця. Єпіскоп одправлють ґрекокатолицьку службу на старославяньскім языку. Люди приходить тілько, же не омістиме ся до єдной церькви, 400 аж 500 людей з цілого Мадярьска.

Од недавна завела ся нова традіція  — посланкыня Віра Ґіріц (посланкыня Русинів у мадярьскім парламенті, позн. ред.) орґанізує подію про Русинів умелців. Подію проходить на уліці Штефанії (Будапешт) у каштелю. Орґанізаторка старать ся, жебы каждый рік приходили новы люди. Позывають ся вшелиякы анасаблі про забаву.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Фот. © Марта Криницка-Ожех

Марта Криницка-Ожех: «Свідомі выберам лемківскы мотивы»

22. 4. 2025

Кристиян Трохановскій зарахувал 150 км в змаганях Лемковина Ультра Трейль. Ґратулюєме!

25. 10. 2024
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}