Голосник

Владыка Американьской Карпаторусиньской Єпархіі протестує проти рішыню турецкого президента

Архієпископ Григорий, владыка Американьской Карпаторусиньской Православной Єпархіі, высловил свій офіцияльный протест в звяку з недавным рішыньом президента Турциі Реджепa Тайiпa Ердоґанa, котрый підписал декрет о зміні статусу Aгiя Софіі (Софійскій собор в Константинополи, тепер Станбул) з памятника культуры – музею, в мечет. 

Рішыня было неґативно приняте через чысленны дежравы, орґанізациі і християньскы Церкви. Лист в тій справі напечатал владыка Григорий, котрый завідує русиньском єпархійом в ЗША і Канаді, вірныма котрой сут потомны еміґрантів з Карпатской Руси.

Запротестуют парохіі

«Пишу днеска з великым смутком, злістю, детермінацийом, віром і в наглій потребі», такыма словами зачынат свій лист архієпископ Григорий, якій был опубликуваный по анґлицкы на офіцияльным вебсайті єпархіі.

Єпарха в своім пересланю пише про свій непокій і смуток з причыны зміны святыні Агія Софіі в мечет. В листі споминат на історию побудуваня храму в 537 р. імператором Юстиніяном, а пак на його дальшу траґічну історию повязану з підбитьом Константинополя через Турків і перемініня церкви в мусульманьскій мечет.

Храм тисяч років был єдном з найважнійшых християньскых святынь на світі. Столітями был катедральным собором константинопольскых патріархів. «Кєд даколи были сте внутрі того місця світовой спадковины (я был парураз), познали сте архітектонічну красу того чудеса», продолжат дальше владыка. Пак пише про тото, што од 1934 р. святыня была змінена на хосен вшыткых віруючых з мечету в нацийональный музей, што дозволило хоснувати храм через вшыткых люди, незалежно од іх віры і вызнаваной реліґіі. Каждого рока до собору заходило веце як три мілийоны люди.

Уж од найблизшой пятниці, 24. липця/юлия, стамбульскы мусульмане будут мати змогу правити своі богослужыня. В звязку з тым, што буде то «інавґурацийна дата» новой мусульманьской домінациі в храмі, владыка закликує вшыткых парохів і вірных свойой єпархіі, жебы в тот ден символично вчынили три річы.

Першом з них має быти вдаріня парураз через ден в церковны дзвоны в каждій з парохій, так жебы высловити свій смуток і скорботу. Другом рекомендацийом владыкы Григория має быти спущыня до половины вшыткых фан, якы вісят на церковным маєтку. Послідньом формом протесту буде служыня з вірныма акафистів до Пресвятой Богородиці в речену пятницю ввечер.

«Будеме в єдности зо вшыткыма православныма християнами, як тіж вшыткыма християнами і людми доброй волі на цілым світі, в тій молитовній пробі приверніня Агія Софіі до статусу музею, кєд не церкви», пише, завершаючы лист, карпаторусиньскій єпарха.

Цілосвітовый протест

Ердоґан свій декрет підписал 10. липця/юлия 2020 р., што одраз возвістил в социяльных медиях. Його рішыня было реалізацийом єдной з выборчых декляраций, што як раз радо приняли ріжны мусульманьскы середовиска, головно в Турциі. Декрет был підписаный по тым, як турецкій суд скасусал рішыня уряду з 1934 р., котре мінило товды мусульманьскій храм в музей.

Вєдно з проголошыньом рішыня, з ріжных стран світа зачалу приходити слова критикы і протесты. Своі офіцияльны заявліня дали не лем православны Церкви, але так само папа римскій Франциск, котрый вчас недільной молитвы Ангел Господній высловил своє великє засмучыня. Іщы перед рішыньом турецкого суду, свій дальшый офіцияльный протест дал екуменічный патріарха Варфоломій, якій як раз резидує в історичным Константинополи. Протест і слова непокою дал так само Синод Росийской Православной Церкви, але тіж і декотры меньшы помістны православны Церкви.

Брак попертя для рішыня турецкых власти дало і UNESCO, на листу котрого є вписаный історичный константинопольскій собір. Протесты так само фурт приходят зо світа політикы і власти ріжных евпропейскых і світовых держав. Декрет Ердоґана браный є за єден з пунктів підкрисліня турецкой домінациі на світі, а так само не поліпшат односин медже христяньскым а мусульманьскым світом.

Карпаторусиньска єпархія в ЗША і Канаді

Карпаторусиньска Православна Єпархія в ЗША і Канаді, котром завідує архієпископ Григорий, є частю Константинопольского Патріархату. Была основана в 1938 р. через 37 парохій, якы выступили з Русиньской Грекокатолицкой Церкви в рамках протесту проти латинізациі обряду. Так православна, як і грекокатилицка русиньска єпархіі зосереджают потомных еміґрантів Русинів з цілой Карпатской Руси, в тым з Лемковины.

Подля офіцияльных чысел, православна єпархія мат 8,5 тис. вірных в 81 парохіях. Початково была структуром сильно русиньском, но тепер має мультінацийональный характер. Вчас богослужынь є выпоминаный екуменічный патріарха. Вірны єпархіі, як і сама єпархія, старают ся памятати на єй русиньскы коріня.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі