lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

Вмер Іван Бровді, автор памятника Кіріла і Методія в Мукачові

Петро Медвідь Петро Медвідь
2. 3. 2023
» Інчы, Вісти

Як інформовала Мукачовска містьска рада на своїм офіціанім сайті на сіті Facebook, 2-го марца 2023-го року у віці 83 років вмер Іван Бровді, скулптор і малярь русиньского походжіня, ку чом він і голосив ся.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/03/170-perehlad-tyznia-browdi.mp3

Бровді быв честным гражданом Мукачова, лавреатом містьской умелецькой Премії імени Александра Духновіча, мав званя Народного художника Україны і быв членом Націоналного общества художників Україны.

Може найвеце познатым є його памятник святых Кіріла і Методія, котрый у 2000-ім році одкрыли в центрі Мукачова, но Іван Бровді зробив веце творів з русиньсков тематіков, а нелем.

Народив ся Іван Бровді 2-го юна 1939-го року в селі Онок на Підкарпатьскій Руси. Середню школу абсоловав у Великых Комятах, пак учів ся на умелецькім учілищу в Ужгороді, котре закінчів у 1961-ім році.

Одвтогды створив велике чісло монументалных робот, бронзовых і деревяных рельєфів. Много з них є повязаных з русиньсков історійов і културов. В році 1986 зробив серію басрельєфів з назвов Історія Мукачова.

Його бронзовый памятник святых Кіріла і Методія, учітелів Славянів, став вже єдным із емблемів центра Мукачова. Меджі його найвызначнішы творы належыть і памятник, котрый є у Києво-Печерьскій лаврі.

Бровді быв і малярьом, занимав ся зображіньом народного жывота, быв майстром автопортретів. Інтересным чудом у Бровдія є і продовжованя русиньской Підкарпатьской малярьской школы. Своїм способом ожывив манайловского духа епічного і фантастічного Підкарпатя.

Од 1997-го року Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы удільовав Премію Александра Духновіча за русиньску літературу. В рамках премії лавреат діставав і бронзову скулптуру русиньского медведя – такзваного русиснького оскара. Іван Бровді є автором того русиньского оскара.

За свої умелецькы досягненя быв нагородженый і Премійов Адалберта Ерделія і Йосифа Бокшая, а то аж трираз, в роках 1998, 2001 і 2011.

Kреатівна довговікость Івана Бровдія бы чудова. Выстава його образів у 2013-ім році в просотрах художного музея Йосифа Бокшая была повна фарев і творчой енерґії. Майже вшыкты фаховці згодли ся на тім, же Іван Бровді досягнув внутрішнє ослободжіня, вкрочів до штястного рітму мальбы, в котрім робить ся вшытко з дяков і потішіньом.

Персоналны выставы своїх творів мав окрім Підкарпатя, де выставльовав найвеце, і в Румунії, Мадярьску ці на Словакії. У 2015-ім році выставльовав у Музею сучасного уменя в Києві.

Роботы Івана Бровдія находять ся в Націоналнім художнім музею Україны, Закарпатьскім художнім музею імени Йосифа Бокшая, Закарпатьскім краєзнавчім музею, Закарпатськім музею архітектуры і бываня, в Києво-Печерьскій лаврі, як і в пріватных колекціях на Україні, в Росії, Ізраілю, США, Канаді, Німецьку, Італії, Австрії, Мадярьску, на Словакії, в Польщі і Австралії.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Кральова была одкликана із функції директоркы. Без поясніня причіны

24. 10. 2025

Русины стрітили ся із представителями Рады Европы

22. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче