lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Вмер Іван Бровді, автор памятника Кіріла і Методія в Мукачові

Петро Медвідь Петро Медвідь
2. 3. 2023
» Інчы, Вісти
Вмер Іван Бровді, автор памятника Кіріла і Методія в Мукачові

Як інформовала Мукачовска містьска рада на своїм офіціанім сайті на сіті Facebook, 2-го марца 2023-го року у віці 83 років вмер Іван Бровді, скулптор і малярь русиньского походжіня, ку чом він і голосив ся.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/03/170-perehlad-tyznia-browdi.mp3

Бровді быв честным гражданом Мукачова, лавреатом містьской умелецькой Премії імени Александра Духновіча, мав званя Народного художника Україны і быв членом Націоналного общества художників Україны.

Може найвеце познатым є його памятник святых Кіріла і Методія, котрый у 2000-ім році одкрыли в центрі Мукачова, но Іван Бровді зробив веце творів з русиньсков тематіков, а нелем.

Народив ся Іван Бровді 2-го юна 1939-го року в селі Онок на Підкарпатьскій Руси. Середню школу абсоловав у Великых Комятах, пак учів ся на умелецькім учілищу в Ужгороді, котре закінчів у 1961-ім році.

Одвтогды створив велике чісло монументалных робот, бронзовых і деревяных рельєфів. Много з них є повязаных з русиньсков історійов і културов. В році 1986 зробив серію басрельєфів з назвов Історія Мукачова.

Його бронзовый памятник святых Кіріла і Методія, учітелів Славянів, став вже єдным із емблемів центра Мукачова. Меджі його найвызначнішы творы належыть і памятник, котрый є у Києво-Печерьскій лаврі.

Бровді быв і малярьом, занимав ся зображіньом народного жывота, быв майстром автопортретів. Інтересным чудом у Бровдія є і продовжованя русиньской Підкарпатьской малярьской школы. Своїм способом ожывив манайловского духа епічного і фантастічного Підкарпатя.

Од 1997-го року Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы удільовав Премію Александра Духновіча за русиньску літературу. В рамках премії лавреат діставав і бронзову скулптуру русиньского медведя – такзваного русиснького оскара. Іван Бровді є автором того русиньского оскара.

За свої умелецькы досягненя быв нагородженый і Премійов Адалберта Ерделія і Йосифа Бокшая, а то аж трираз, в роках 1998, 2001 і 2011.

Kреатівна довговікость Івана Бровдія бы чудова. Выстава його образів у 2013-ім році в просотрах художного музея Йосифа Бокшая была повна фарев і творчой енерґії. Майже вшыкты фаховці згодли ся на тім, же Іван Бровді досягнув внутрішнє ослободжіня, вкрочів до штястного рітму мальбы, в котрім робить ся вшытко з дяков і потішіньом.

Персоналны выставы своїх творів мав окрім Підкарпатя, де выставльовав найвеце, і в Румунії, Мадярьску ці на Словакії. У 2015-ім році выставльовав у Музею сучасного уменя в Києві.

Роботы Івана Бровдія находять ся в Націоналнім художнім музею Україны, Закарпатьскім художнім музею імени Йосифа Бокшая, Закарпатьскім краєзнавчім музею, Закарпатськім музею архітектуры і бываня, в Києво-Печерьскій лаврі, як і в пріватных колекціях на Україні, в Росії, Ізраілю, США, Канаді, Німецьку, Італії, Австрії, Мадярьску, на Словакії, в Польщі і Австралії.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

23-ій марец є Світовым дньом Русинів

23-ій марец є Світовым дньом Русинів

23. 3. 2023
Мадярьска презідентка прияла предстоятелів сірійскых церькей вєдно з метрополітом Філіпом

Мадярьска презідентка прияла предстоятелів сірійскых церькей вєдно з метрополітом Філіпом

22. 3. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні