Вмер Владимір Олеснєвич (1922-2022), вельолітній дяк парохіі в Студзьонках

З жальом інформуєме, што на 101. році жытя вмер 6. грудня/децембра Владимір Олеснєвич, вельолітній жак і дириґент церковного хору парохіі свв. Космы і Даміяна в Студзьонках на Нижнім Шлеску. Покійный был єдным з найстаршых Лемків жыючых в Польщы і представником ґенерациі, яка не лем зрастала на Лемковині, але і знала єй од стороны штоденного жытя – як дорослы люде.

Належал до остатнього поколіня лемківскых народных гудаків – встиг навчыти ся грати на гушлях і музикувати іщы Дома.

Владимір Олеснєвич вродил ся 22. липця/юлия 1922 р. в Перунці на західній Лемковині. Як споминал в єдным з інтервю, рокы прожыты на Лемковині зачыслял до найкрасшых в жытю.

«Колиси пришол до школы учытель, котрый звідал ся, хто хоче вчыти ся грати на гушлях. Вшыткы хотіли, а остало нас лем двох: я і Ваньо Кузмяк. Грати на гушлях навчыл єм ся сам. Основал єм в Перунці капелю, в котрій Ярослав Ґарбера грал на басах, а я з Ваньом Кузмяком на гушлях. Єдной річы, котра стала ся вчас творіня капелі, николи не забуду. А было то так, што бракувало нам до гры басів, хтоси рюк, же Циґане з Береста мают до проданя басы. Та полетіли сме до Береста, але вказало ся, што Циґан Кузьма, котрый має басы, оддаст іх лем за куру і лем днескы, заран уж не оддаст басів. Што было робити, назад полетіли сме домів, мама дали куру і так з Циґаном вымінили сме куру на басы. Грали сме по вшыткых весілях і гулянках в Перунці і околичных селах. Были сме знаном капельом, бо грали сме за невеликы грошы» – споминал в єдным з інтервю.

По выгнаню в рамках Акциі «Вісла» оселеный был в Бродовицях коло Рудной на Нижнім Шлеску. Од самого початку оддал ся служыню основаній на землях выгнаня православній парохіі – в Студзьонках, де першым парохом был славный о. Димитрий Хыляк (член уряду Руской Народной Республикы Лемків). Парохія свв. Космы і Даміяна в Студзьонках была основана 12. грудня/децембра 1947 р.

Покійный через рівно 75 років служыл православній Церкви. Был долголітнім жаком і дириґентом парохіяльного хору. «Моі няньо Ваньо, як памятам, были церковником в церкви в Перунці, а я все был при них. Чытати по староцерковнославяньскы навчыли ня мамин брат – о. Йоан Поляньскій» – бесідувал Покійный. Ту вартат додати, што о. Йоан Поляньскій был канцлером Апостольской Адміністрациі Лемковины і автором цінной книжкы «История Лемковины», знаный під меном «І. Ф. Лемкин».

За долголітнє служыня Церкви был нагородженый в 2012 р. Собором Єпископів ПАПЦ Ордером св. Мариі Магдалины ІІІ ступеня. Літом інформували сме о ювілею 100. річниці народин.

Бл. п. Владимір Олеснєвич был гостьом нашого радия – дал обшырнe інтервю, в котрым приближал нехоснуваны уж назвы на поєдны части ґаздівского нарядя. Покійный был тіж участником проєкту «Лемкы над Одром», в котрым оповідал м.ін. о лемківскым музикуваню. Был і участником списовой кампаніі «Сме Лемкы».

Похорон Владиміря Олеснєвича одбуде ся в пятницю, 8. грудня/децембра о 10.00 год. зачне ся служба божа в церкви в Студзьонках.

Вічна Йому Памят!