Вмер Володимір Микита, продовжователь русиньской Підкарпатьской малярьской школы

Як інформовала аґентура Укрінформ, у віторок 15-го юла 2025-го року вмер в Ужгороді русиньскый малярь Володимір Микита. Вмер у віці 94 років.

Володимір Микита належав меджі класіків, продовжователів Підкарпатьской малярьской школы. Все стояв на русиньскыx позіціях, голосив ся ку свому народу. У 2021-ім році став першым лавреатом премії Pro Arte Ruthenorum.

Володимір Микита

Народив ся Володимір Микита 1-го фебруара 1931-го року в селі Ракошино на Підкарпатю, втогды Чехословакія. По закінчіню Руськой ґімназії в Мукачові зачав учіти ся на Ужгородьскім умелецькім учілищу під веджіньом прославленых представителів русиньской Підкарпатьской малярьской школы – Йосифа Бокшая і Адалберта Ерделія.

Почас штудій часто брав участь на выставах вєдно із своїма учітелями, і так став досправдовым наслідником традіцій меджівойновой Підкарпатьской малярьской школы. Він нелем знав технічны таємніці своїх учітелів, але і прияв їх філозофію служіня народу і отцюзнині.

Мав успіх як портретіста, автор жанровых сценерій, пейзажів і закутин. Творчу зрілость досягнув у 1960-ых роках, коли в його творчости появили ся головны штири темы: псіхолоґічный портрет, благородна сельска робота, філозофічный пейзаж і еколоґічный протест.

Етаповым став у творчости Микиты образ Ягнятко із 1969-го року. Од того часу на полотнах Микиты появляли ся міцны селяньскы поставы, котры він наповняв внутрішнім дінамізмом творіня. Тыма образами Микита представив умелецькым кругам совітьской Україны новый приступ до трактованя тем традічного сільского жывота.

Ґалерію портретів Володиміра Микиты одкрывать лірічне полотно Моя мамка із 1967-го року, по котрім зробив дакілько портретів сучасників як Художник Манайло, Художник Контратовіч ці Хірурґ Фединець. Портрет Манайла поставив Микиту на переднє місце серед выдатных майстрів сучасного філозофічного портрету.

Пейзажы Микиты суть так само незвычайныма. Найдеме в них дінамічне зображіня карпатьскых гір, протест проти насилства чоловіка односно землі, а так само протест проти бездуховности сучасного общества.

Володимір Микита мав і вызначну роль в културнім жывоті Підкарпатя остатніх років совітьского режіму, і періоду незалежной Україны.

За ініціатівов Володиміра Микиты в роках 1989 – 1990 в Ужгороді было засноване Общество Русинів. Окрем того быв участником дакілько Світовых конґресів Русинів, котры проходили у бывшій Югославії, Пряшові, у Празі.  Почас 5-го Світового конґресу Русинів, котрый проходив у 1999-ім році, орґанізовав Володимір Микита ретроспектівну выставу русиньского уменя.

Оціньованый гордый Русин

Володимір Микита належав, нелем в русиньскім контексті, меджі найвызначнішых сучасных малярів.

За свої умелецькы досягненя быв удостоєный званями Заслуженого художника Україны, Народного художника Україны, члена корешпондента і академіка Націоналной академії умень Україны.

У 2001-ім році став лавреатом русиньской Премії імени Штефана Чепы за вызначный вклад до русиньской културы. І то зато, бо він так само мав вызначну роль в русиньскім народнім возроджіню на Підкарпатю. У 2005-ім році быв лавреатом Націоналной премії Україны імени Тараса Шевченка.

В році 2021 став Володимір Микита першым лавреатом Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum. Тоту премію основали Світовый конґрес Русинів вєдно із Русиньскым націоналным самосправованьом міста Вац в Мадярьску на засіданю XV. Світового конґресу Русинів, котрый проходив у 2019-ім році в Любовняньскых купелях.

„Гордый єм, же-м Русин, і страшно люблю свій народ. Желаю премії имени Івана Манайла одкрывати новы мена достойных сынів русиньского народа. Най тота премія буде на хосен зміцніня і розвоя русиньской културы навсе,” повів втогды Микита.

В Ужгороді є пріватный музей Володиміра Микиты, котрый він створив коло свойой властной майстерні, і до одстатнього часу сам в нім робив екскурзії навщівникам. В мукачовскім замку Паланок так само є постоянна выстава Володиміра Микиты.

Лишаю свій слід як художник Русинів

У 2021-ім році радіо і портал lem.fm принесли з Володиміром Микитом велике інтервю, котре было роблене в рамках проґраму Голосы Русинів Підкарпатя, якый втогды вела Каріна Муляр. І з того інтервю мож ясно видіти, же Володимір Микита быв гордым Русином цілым своїм сердцьом і жывотом.

„Я ся так народив. Як віроісповіданя, так і націоналность не міняю. Я ся так народив, і так вмерати хочу. Мої діды і правдіды – вшыткы были Русины. То представити собі не мож, жебы я поміняв істины, то не в моїм дусі. І лишаю свій слід як художник Русинів, русиньского народа, нашого народа,“ повів втогды окрім іншого Микита. Вічная память!