lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Юлиян Яворскій, чествуваный вченый – проґрам «Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

Богдан Ґамбаль Богдан Ґамбаль
1. 11. 2019
» Заповіди проґрамів
Радийо Русин.фм з Братиславы як каждый тыжден приносит порцийку вісти о плянуваных культурных подіях і роботі русиньскых інституций – музею, театру і ансамблю Пульс.

В Книжници.фм пан бібліотекар, Ігор Латта, буде чытал вершы Штефана Сухого зо збіркы «Русиньскій співник»: Стара мати в місті, Хлоп думат, Порада сусідови, Цимборскє наводжыня і Валалскій філософ.

Єдны повідают,

же добрі уж было,

другы – же лем буде.

Якій же там добрый світ,

кєд сут смутны люде?

Добрі є ся раховати

«вірным» комуністам,

або і демократам,

што набыли касы.

Я лем на почтаря

чекам.

І не про пінязі,

а на ліпшы часы


Нашым Целебритом того тыжня буде Юлиян Яворскій зо села Більче при Жыдачові, галицкій учытель, поета, фольклориста, літературознавця і політичный діяч.

Вродил ся 27. листопада/новембра 1873 р. в селі Більче, недалеко Львова. Вчыл ся наперед в дрогобычскій, самбірскій, а на конец во львівскій ґімназиях. З той остатньой был вышмареный за чытаня вчас лекций росийской літературы. Дальшы університетскы студиі робил во Львові, Відни і Чернівцях. За студентскых років Юлиян Яворскій голосил одкрыто проросийскы погляды та был за дотримуваньом східньой традицийной реліґійной культуры в рамках грекокатолицкого обряду.

По тым коли в 1893 р. взял участ в протестах против політиці намістника Галичыны і пізнійшого премєра Австро-Мадярской Монархіі – Казімєжа Бадені, і коли выступил з критиком латинізацийной і украінізацийной політикы, яку вюл товдышній галицкій грекокатолицкій митрополита Сильвестер Сембратович, был примушеный перервати студиі на Віденьскым Університеті. Закінчыл іх на університеті в Чернівцях, жебы зас вернути до Відня робити дальшы студиі над славяньскыма літературами. Докторску дисертацию оборонил в 1903 р.

Потім вернул до Галичыны і зачал роботу як учытель в ґімназиях і публициста. Перше своі політичны ідеі Юлиян Яворскій высловил іщы в 1899 р. в статях напечатаных в выдаваных собом ґазетах «Живая мысль» і «Живое слово». В 1904 р. выіхал до Росиі, де аж до 1920 р. учытелювал в ґімназиі і як доцент на Кыівскым Університеті. В 1913 р. был єдным зо спілоснователів Карпаторуского Вызвольного Комітету, якій мал на ціли ідеове приготовліня ґу прилучыню до Росийской Імпериі тых земель габсбуржской монархіі, де жыло русиньскє населіня (Галичыны, Буковины і Підкарпатской Руси). По большевицкій революциі не міг дале вчыти на університеті, зато в 1920 р. вернул до Польщы. До кінця жытя презентувал яскравы антибольшевіцкы, антикомуністичны погляды. Во Львові зачал роботу над редаґуваньом і приготуваньом до друку першого тому монументального труду «Талергофскій альманахъ» (1924). В тексті поміщеным як вводне слово першый назвал табір для інтернуваных Русинів – Галицкая Голгофа. В 1922 р. во Львові опубликувал два томы своіх поезий і прозы – «Блудные огни» і «Беззвучныя пѣсни и другія стихотворенія въ прозѣ». Інспірацию до іх написаня дали му рокы прожыты в рідным селі під Карпатами.

Петро Медвід в Перличках прочытат пару короткых вісти, котры были надрукуваны в підкарпатскій ґазеті «Неділя» в жолтни/октобрі 1944 р. Буде о тым, же не буде дале головным редактором ґазеты др Василь Шерегі, бо достал ся на функцию грекокатолицкой учытельской бурсы, буде і про діамантовый ювілей консисторного совітника Емілияна Іґреші в церкви в Севлюшу, про великій смуток в родині Ортутайовых. Редакция ґазеты напоминат своіх пренумераторів, што нич на світі дармо.

В Припоминці Теодозія Латтова буде роздумувала над рубаньом лісів. Люде звыкли лем брати а не давати од себе. І дерево тнут і возят тоты, котры ани єден стром не посадили. На конец дійдеме до смутной констатациі про часто стрічану корупцию, яка єст доказом неозераня ся на другых, браку емпатиі.

ShareTweet

Повязаны дописы

Апостол – Неділя мытаря і фаризея – неділя, 09.30 год.

5. 2. 2023

«Оповім ти байку…» – байка о королю, в котрого єдно око сміяло ся, а другє плакало – неділя, 19.00 год.

4. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні