lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Жыдівско-польско-лемківска стріча

Наталія Малецка-Новак Наталія Малецка-Новак
16. 8. 2017
» Вісти
Жыдівско-польско-лемківска стріча

В понедільок Руска Бурса гостила в себе выняткового гостя. Был ним Айра Ґетс, єден з невельох бічскых Жыдів, якому повело ся пережыти час ІІ Світовой Войны. Одвиділ він лемківску інституцию культуры, жебы дознати ся про історию жыючой по сусідскы меншыны, котра тіж потерпіла вчас обох воєн. Tоваришыл му Кжыштоф Пжыбылович, автор книжкы Жыды Біча. Істория і Екстермінация, котрий тіж являт ся частым гостьом Бурсы.

Айра Ґетс вродил ся в Бічу в 1928 році. Актуальні жыє в Ню Йорку, де нашол ся по войні. Єст презесом Товариства Жыдів Біча в Ню Йорку та емеритуваным професором Університету Колюмбія.

Його матір Ґольда походила з родины Ґольдберґів з Ґорлиц, няньо Яков походил з Ґрибова. Ґольда і Яков мали четверо діти. Айра (перед войном Ізаак) на 3 рокы зачал ходити до реліґійной школы – хедер. Пак пішол до публичной Мужской Школы в Бічу, але выбух ІІ Світовой Войны перервал науку. Першы рокы войны провюл в Бічу. Вчас ліквідациі бічского ґетта в 1942 році втюк перед Німцями. Тымчасово переховала го польска родина Косібів в Бічу. Одтамале передостал ся до лаґру працы для Жыдів в Прокоцімі, де робил для німецкых будівляных компаній при розбудові желізницьового узла в Кракові.

По ліквідациі лаґру в Прокоцімі в 1943 році, короткій час перебывал в концентрацийным лаґрі в Плашові, одтамале одослано го до лаґру для Жыдів в Скаржыску-Камянній. Мусіл гын робити при продукциі барз труючой субстанциі, яку хоснувано дале до продукуваня выбуховых материялів. Велика кількіст поневоленых вмерала в контакті з отрутом. В серпни/авґусті 1944 рока лаґєр был зліквідуваний, а тых, котры пережыли, завезено до концтабору в Бухенвальді. Айра трафил до одділіня в Шлейбен. З огляду на поступы американьского войска вязнів перетранспортувано до Терезина, де Айра з ґрупом інчых поневоленых был Американами освободжений в маю 1945 рока.

По освобджыню через Прагу і Щецін вернул до рідного Біча, але з огляду на вороже наставліня місцевого населіня до Жыдів, выіхал найперше до Німец, пак до Зъєднаных Штатів Америкы. Гын довершыл едукацию, через два рокы служыл в американьскій арміі, пак скінчыл Університет Колюмбія на славістичным факультеті.

В пізнійшых роках учытелювал в середніх школах і основал языкову школу для еміґрантів, особливо Поляків і Росиян. Хоснувал в школі новаторску методу – до функциі лекторів нанял акторів. Досігал знамениты результаты.

По переході на емеритуру свій час посвятил на сохраніня памяти про бічскых Жыдів. Заініциювал вмуруваня в будинок бывшой синаґоґы в Бічу пропамятной таблиці припоминаючой о траґедиі жыдівской соспільности. Часто одвиджал Біч, в остатніх роках меньше.

Teперішня прогулька Айры Ґетса до місц памяти повязана єст з упамятніньом 75. річниці ліквідациі бічского ґетта. В рамках подіі одбудут ся в Бічу м.ін. пропамятний похід, одкрытя выставы, выголошены будут прелекциі, пройде тіж одзначыня А. Ґетса статуйом Почестного Амбасадора Сандекого Штетля. Кадіш одправит рабін з Дынова – Пінхас Помоп.

ShareTweet

Повязаны дописы

Вмер отець Ласло Пушкаш, вызначный художник, лавреат Премії імени Антонія Годинкы

Вмер отець Ласло Пушкаш, вызначный художник, лавреат Премії імени Антонія Годинкы

1. 12. 2023
Парохія в Старым Волові святкувала 70-літя

Парохія в Старым Волові святкувала 70-літя

28. 11. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні