Голосник

200 років од народжыня о. Теодора Куриллы – мало знаного галицкого поеты

0

21. лютого/фебруара 2018 р. минуло 200 років од народжыня Теодора Куриллы, грекокатолицкого священника та церковного дослідника і мало знаного галицкого поеты, представника клясичного напряму в нашій словесности.

Пришол Теодор Курилло на світ в Высові в родині Штефана і Анны (з дому Смерек), якы в рідным селі вели ґаздівку. Едукацию зачал на Мадярах, там скінчыл ґімназию, а пак студиювал на теолоґічным выділі в університеті. По студиях Курилло плянувал залишыти ся на Мадярах, але його пляны змінили ся за справом товдышнього грекокатолицкого перемышльского владыкы, якій не хотіл выпустити молодого Куриллы зо своіх єпархіяльных звязы і стягнул го назад до Галичыны. Был то правдоподібно єп. Іван Снігурскій (на кафедрі в 1818-1847 рр.) або коротко завідуючий єпархійом єп. Іван Сілецкій (1847-1848 рр.). В 1847 році был принятий на четвертий рік богословія в Перемышли, де і пізнійше завершыл свою едукацию. Звязал ся супружеством з Юлиянном Таворском з Перемышля.

Был рукоположений на священника внет по студиях, в 1848 році, і направлений до східньой Галичыны. Початкого як сотрудник служыл в Сторонній, пак як капелян в Липю бл. Туркы, а пізнійше был парохом в Хащові. Товды же остал деканом турчаньского деканату. Заєдно полнил функцию одпоручника консисториі при австрийскій сервітутовій комісиі, шкільного ординариятского комісаря для надзору вчыня реліґіі. О. Курилло был тіж членом повітовой рады і єй делеґатом до асентерунковой комісиі в Турці.

О. Теодор Курилло іщы за ґімназияльных часів занял ся поезийом. Є то мало знаний в лемківскым творчым пантеоні чловек. Подля слів Теофіля Куриллы, о. Теодор Курилло своі стихы записувал по малорускы і латиньскы – барз добрі володіл латином. По його смерти більшіст творів пропала, а лем невелика част рукописів сохранила ся серед його потомків. На жаль, невельо з того было напечатано.

Єдным з творів, што ся сохранили, є Сarmen quod… Gregorio Jachimowicz, nominato Episcopo… cecinit Theodorus Kuryllo створений о. Куриллом в чест грекокатолицкого владыкы-номінанта – Григория Яхимовича. Є він написаний по латиньскы, в гексаметрах і мат 48 вершів. Твір был напечатний в Перемышли в 1848 році.

Другым твором сут желаня про єпископа Йоана Снігурского. Quomasticon quod… Ioanni Th. Snigurski… cecinit Theodorus Kuryllo написаний был в маю 1847 рока в Перемышли. Твір складат ся з двох части. Перша з них Preseuction (вступ) мат форму квадрата з крестом посередині. Квадрат і крест містят в собі вершы записаны латином. Друга част реченой поезиі представлят звізду з девятьома раменами, на котрых поміщены сут вершы. Quomasticon quod… выхвалят труды і заслугы владыкы Снігурского для Руси. Не знатя, ци был хоц-коли офіцийно напечатаний.

Дальшым твором написаным прозом є Synopsis Sacrae Scripturae utriusqe Foederis, што в тлумачыню на лемківскій значыт Поясніня Святого Писма обох Завітів. Толкує він о Старым i Новым Завіті. Част І (Novum) мат розділы о Євангелиях од Матвія, Марка, Лукы та Йоана. Сут то запискы про Апостольскы Діяня і послaнія св. Павла, Якова, Петра і дальшых. Перша част кінчыт ся розділом Apocalipsis B. Ioannis Apostoli. Друга част, Vetus Foedus (Старий Завіт), мат розділы Genesis, Exodus, Leviti, Us, Numeri, Deutronomius, Jozue.

Спомянути творы сут лем парома з захованых. О. Теодор Курилло вмер 25. липця/юлия 1881 рока в Хащові і там был похований.

О. Теодор Курилло з родином. Фотоґрафія знятя бл. 1865 р.; джерело: передурк з Календаря «Лемка» на 1935 р.

 

Метрикальний впис з дня 22. лютого/фебруара 1818 р. Хрестил о. Владимір Поляньскій; джерело: Державний Архів в Перемышли

Статю оброблено на основі допису Теофіля Куриллы, якій был печатаний в «Лемківскым Календари 1998» (выд. Стоваришыня Лемків).

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскый

Народжений на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар