Голосник

Барбора Заваділова дебутує з книжков Моя русиньска вышыванка

Восени выйде в Чеській републіці книжный дебут Барборы Заваділовой під назвов Моя русиньска вышыванка (оріґ. Má rusínská vyšívanka). Книжка выникла під впливом оповідань авторкыной русиньской бабкы, котра ся народила на Підкарпатьскій Руси в чехословацькім періоді.

Заваділова ся на основі того выбрала на три літні місяці спознавати землю, на котрій ся їй бабка народила, і на котрій має авторка свої коріня.

Підкарпатьску Русь записана до душы

Як пише авторка, любить подорожіня, перешла Непал, робила на школі в Перу, писала репортажи в бразілскых фавелах, путовала по кірґізькых горах, но жадне місце собі не залюбила веце як Підкарпатьску Русь, днешню Закарпатьску область Україны.

З розповіданя свойой бабкы, котра од половины 20-го столітя жыє на теріторії днешньой Чеськой републікы, і бісідовала їй о тяжкім дітинстві, авторка новой книжкы тот край знала, но на властны спознала землю предків аж перед двома роками.

„Перед двома роками спаковала єм собі гатіжак і на ціле літо одышла путовати на выход. На Підкарпатьскій Руси єм пережыла три красны місяці, пережыла єм їх з містныма людями і з горами. Тоты люди і тоты горы ся мі записали до душы і представлюють про мене покій і радость,“ говорить Заваділова.

І так вырішыла, же собі історії з того краю не годна зохабити про себе. Же хоче писати о містных людях, історії і сучасности. „Тамтешні горы до того кличуть, жебы чоловік взяв до рукы папірь і тушку або новтбук і писав.“

Книжка вышывана з історій

Із записів з того подоріжіня выникнув інтересный рукопис на двох уровнях, пише ся на сайті Общества приятелів Підкарпатьской Руси (Spolek přátel Podkarpatské Rusi), котре книжку пропаґує уж теперь. Світ з бабкыного колишнього розповіданя авторка конфронтує із днешньой сітуаційов землі, котра має дотеперь традіції патріархалной сполочности, з  їй соціалныма нерівностями, з намагаов многых їй жытелів одыйти зарабляти грошы за граніці ці флеґматічностьов векшыны в одношіню до властной сполочности і землі.

„Книжка є вышывана з історій, котры ня на путованю стрітили, і о котры оплатить ся поділити. Од того, як єм у селі, котре є єдным із найвекшых на Україні, глядала свою давно страчену родину, аж по то, як єм собі з містныма зарабляла збераньом яфыр, або як єм як добровольник робила в містній школі,“ пише авторка ку свому дебуту. В книжці не выхаблила ани недостаток грошей, котрый людям не дасть спати, дику природу, котру люди цінять собі, но ничать єй. Але пише і о русиньскім языку, котрый многы містны забывають ці о людьскій щірости, котру там іщі мають.

Запискы розкрывають болести жывота того реґіону, но і різны красы природы а културных памяток. Заваділова евокує красу країны, обявлює про чітателя многы дотеперь необявлены архітектонічны памяткы. Но видить і неґатіва. Почас подорожіня ся їй припоминають історії з дітинства бабкы, котра ся народила в році 1938 на Підкарпатю, у втогдышній Чехословакії. Розділіня републікы розділило і їй родину, з мамов зістала сама, жебы старати ся о ґаздівство і хвору бабку, покля отець із братами жыли в Празі. Дітинство было повязане з твердов роботов, почливостьов до уроджайной землі, но і боротьбов проти традіціям а очекованям сполочности.

Добры рецензії і підпора людей

Жебы выдати книжку, Барбора Заваділова розбігла кампань на фінанцованя через портал Startovač.cz, і хоць іщі зіставать пару днів до кінця кампані, уж днесь має вызбераных понад 100 процент потрібной сумы. Не є ся чому чудовати, бо дебут має уж теперь позітівны рецензії.

Спостеріганя і знаня молодой авторкы суть автентічны і знає їх выразити з великім порозумліньом, вчутьом ся до судьбы людей, з котрым ся стрічать, думать Вітєзслава Шрамкова, чеська публіцістка. „Дозволю собі повісти, же так глубоко правдивый образ о тій контроверзній землі іщі нихто не подав,“ доповнює.

Позітівно о дебуті выразила ся і документарістка Йолана Матєйкова, котра пише, же свідоцтво Заваділовій чітателя втягне. „Точіть ся вам голова із множества зажытків, інтензіты жывота і розмаїтости сітуацій і принагод, котры на пути пережывать. Учіть нас зрозуміти людей, котры ку нам із Підкарпатьской Руси пришли і днесь жыють меджі нами,“ доповнює Матєйкова.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі