Голосник

Богослужыня в Тыляві – фотореляция

0

Днес, в селі Тылява на граници середньой та східньой Лемковины проходили богослужыня з нагоды 90. річниці повороту Лемків до православя. Богослужыня зачали ся од 10.00 год. при каплици стоячій на місци попередньой православной церкви, побудуваной, коли Тылявяне задеклярували одхід з грекокатолицкой Церкви і прилучыня до православной.

В торжестві взяли участ не лем краяне з Лемковины, але присутны были і поломникы з чужыны, та Підляша. Святу Літургію очелили владыкы ПАПЦ – любельско-хольмскій Авель та місцевий перемышльско-ґорлицкій Паісий. В богослужыню попри священниках місцевой єпархіі станули священнослужытелі з румуньской православной Церкви. Цілу Літургію выспівал єпархіяльний хор під ведіньом імости Мариянны Ярой.

Свою проповід арієпископ Авель зачал словами, же днешній ден то благодійний ден для Лемковины. Дальше єрарха коротко представил обставины, в якых пришло рішати Лемкам, жебы в Тыляві одорвали ся од грекокатолицкой Церкви. Вымінены остали лем декотры конфесийно-соспільны причыны конверсий (про інчы – чытайте за мотузком). Владыка навязал і до особы святого Максима Сандовича, котрий такой десят років до Тылявы вєдно зо своіма парохіянами з Грабу і околиц перешол на православя. Архієпископ любельско-хольмскій спомянул на 80. рокы ХХ ст., коли пришло му быти настоятельом Зындрановы і околиц. Товды, в місци, де днес стоіт каплиця, подарило ся лем поставити трираменний крест. Аж в 2009 р. станула будівля в виді штырібічной каплиці, котру вінчыт традицийна лемківска баня.

Кінчучы Святу Літургію, владыка ґорлицкій подякувал за присутніст архієпископови Авельови, даруючы му в подяці єпископскій посоx (жезл). Медальом святого Максима Ґорлицкого нагорождений остал настоятель катедральной церкви св. Тройці з Ґорлиц – о. Роман Дубец, котрому владыка аж тепер зміг подякувати за труд внесений в будову тылявской каплиці.

Долов залучаме обшырну фотореляцию з днешнього торжества в Тыляві. Авторовом знимок є Миколай Ґрич – сердечні дякуєме!

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар

Богослужыня в Тыляві – фотореляция

0

Днес, в селі Тылява на граници середньой та східньой Лемковины проходили богослужыня з нагоды 90. річниці повороту Лемків до православя. Богослужыня зачали ся од 10.00 год. при каплици стоячій на місци попередньой православной церкви, побудуваной, коли Тылявяне задеклярували одхід з грекокатолицкой Церкви і прилучыня до православной.

В торжестві взяли участ не лем краяне з Лемковины, але присутны были і поломникы з чужыны, та Підляша. Святу Літургію очелили владыкы ПАПЦ – любельско-хольмскій Авель та місцевий перемышльско-ґорлицкій Паісий. В богослужыню попри священниках місцевой єпархіі станули священнослужытелі з румуньской православной Церкви. Цілу Літургію выспівал єпархіяльний хор під ведіньом імости Мариянны Ярой.

Свою проповід арієпископ Авель зачал словами, же днешній ден то благодійний ден для Лемковины. Дальше єрарха коротко представил обставины, в якых пришло рішати Лемкам, жебы в Тыляві одорвали ся од грекокатолицкой Церкви. Вымінены остали лем декотры конфесийно-соспільны причыны конверсий (про інчы – чытайте за мотузком). Владыка навязал і до особы святого Максима Сандовича, котрий такой десят років до Тылявы вєдно зо своіма парохіянами з Грабу і околиц перешол на православя. Архієпископ любельско-хольмскій спомянул на 80. рокы ХХ ст., коли пришло му быти настоятельом Зындрановы і околиц. Товды, в місци, де днес стоіт каплиця, подарило ся лем поставити трираменний крест. Аж в 2009 р. станула будівля в виді штырібічной каплиці, котру вінчыт традицийна лемківска баня.

Кінчучы Святу Літургію, владыка ґорлицкій подякувал за присутніст архієпископови Авельови, даруючы му в подяці єпископскій посоx (жезл). Медальом святого Максима Ґорлицкого нагорождений остал настоятель катедральной церкви св. Тройці з Ґорлиц – о. Роман Дубец, котрому владыка аж тепер зміг подякувати за труд внесений в будову тылявской каплиці.

Долов залучаме обшырну фотореляцию з днешнього торжества в Тыляві. Авторовом знимок є Миколай Ґрич – сердечні дякуєме!

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар