Голосник

Доправды аж 9 “лемківскых орґанізаций” протестує против дотациі для лемківской філолоґіі? – XLI засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын.

0

Дня 18. грудня 2013 рока в Варшаві, в Міністерстві Адміністрациі і Цифризациі, проходило XLI засіданя Комісиі Спільной Уряду і Народовых і Етнічных Меншын.

Запрашаме до прочытаня фраґменту того засіданя, на котрым, медже інчыма, дознати ся мож, як подібно 9 орґанізаций протестує против дотациі для лемківской філолоґіі і пропонує тоты пінязі передати на прицерковну орґанізацию Православной Церкви.

Пониже аґенда засіданя (ретрансмісия в лем.фм 22 січня 2014 рока) і фраґмент стеноґраму, котрий тычыт справы, яком заінтересувало ся радийо ЛЕМ.фм.

10:00 Інформация Міністерства Адміністрациі і Цифризациі про поділ середків на задачы в 2014 році і дискусия.
12:00 Принципы поступлюваня при поділі дотаций на реалізацию задач на підтримуваня і розвиток ДОСТОМЕННОСТИ МЕНШЫН в Польщы на 2015 рік.
14:00 Реалізация Кодексу доброго поступлюваня полномічника воєводы до справ народовых і етнічных меншын. Аґенда діянь Комісиі Спільной на 2014 рік.
15:00 Актуальны справы.

Штефан Гладик:
Шановны зобраны, я ся кус спізнил, не знам што інтересуюче было гевпередомном речене, але дорога далека, колій ся спізнят, хоц є новий розклад потягів. Шановны зобраны, хотіл єм ся однести до поділу середків на 2014 рік. Хочу спостеречы, же на теперішню хвилю мам мандат девятьох актывных лемківскых орґанізаций, о великым засягу свойой діяльности, репрезентатывных. Бесідую зато, з твердістю, же тырват процедура консультаций і одкликуваня кандидатів лемківской соспільности. Отже, в імени тых девятьох лемківскых орґанізаций неґатывні оціням поділ середків на лемківску меншыну. Чом так бесідую? Про высокіст не будеме бесідувати. Буджет є окроєний, але, кєд іде о принципы, речены середкы в оціні тых же орґанізаций остали розділены тенденцийні. Не знам, якє влияня на тото мают нашы експерты, є іх троє, ци рішаючий, в тым припадку, на поділ? Єднако, єдна з пань експертів, котра бере участ з меншыновой стороны, пані Ева Міхна, не єст достовірна, шановны зобраны, в лемківскым середовиску. В оціні тых же орґанізаций, котры репрезентую, єй оціна не єст объєктывна, а субъєктывна. Я не підважам кваліфікаций пані Евы Міхны, але однесіня і тенденцийности оціны і пріоритетів поєдных внесків і поєдных орґанізаций. Отже, вімени тых же орґанізаций выражам для пані Міхны вотум недовіря на Спільній Комісиі. То не лемківска соспільніст і не Объєднаня єй выберало, выберали сме єй мы вшыткы.Пані Міхна была выбрана на внесок пані Олены Дуць-Файфер. Припоминам іщы, же тоты Пані діют і обі роблят на єдным Університеті. Тото дає тіж вельо до думаня, кєд іде о объєктывніст оціняня внесків поєдных орґанізаций і пріоритетів. Особливий страх лемківского середовиска, котре презентую, выкликує дотация для Педаґоґічного Університету в Кракові в такій высокости, в якій ю признано і на форму вчыня будучых лемківскых педаґоґів. Сама ідея є, шановны зобраны, принципіяльна, мы того не неґуєме, але форма яка ся одбыват, рекрутация кандидатів і парурічны нашлідства тых студий сут в оціні орґанізаций, котры презентую, жалісны, жалісны і іщы раз жалісны. Чом так бесідую? Бесідую так зато, же є бодай лем двох ліценциятів з лемківского середовиска, котры сут абсольвентами тых студий. Другы студенты рекрутуют ся з польского середовиска. Шановны зобраны, я не мам нич до того, же они ся рекрутуют з польского середовиска, не лемківского, лем жебы они діяли для лемківского середовиска. Іде ту лем, в тым припадку, в оціні тых орґанізаций, о достаня лінценцияту коштом нас вшыткых. То є рішуче і прошу тото записати в протоколі: обліґуваний єм до внескуваня о однятя 60 тисячів дотациі для Педаґоґічного Університету в Кракові з перезначыньом…, я чудую ся бо ранкінґ сам в собі, по мойому, потрібний, але форма його проведіня, ранкінґ консультаций был, по мойому, неправильний. Неправильний зато, же, раз: не знали сме пулі, а, такой, в нас, в нашым середовиску, принаймі до мене дотерли такы інформациі, же консультациі і неґоцияциі з поєдныма підметами уж зачаты, а пак попрошено нас о ранкінґ. І, в єдным з ранкінґів, єдна орґанізация – Елпіс, ясно підкрислила, же хоче – і ятото підкрислил в своім писмі – же хоче, жебы в будучым році столітя Талергофу было одзначене і лемківскє середовиско, кєд іде о одзначыня столітя траґедиі в Талергофі, направило свою волю акуратні на Елпіс. З жальом змушений єм повісти, же жаден внесок лемківскых орґанізаций, а были і інчы внескы в тій темі, о асиґнуваня і перезначыня хоцкі мінімальных середків на одзначыня той траґічной даты для нашой соспільности, не остал включений. В звязку з тым пропоную, жебы перенести тоты грошы на орґанізацию Єпархіяльний Осередок Православной Культуры Елпіс, на спомніня столітя траґедиі Талергофу. 

Професор Віхеркєвич:
Пану Гладикови хотіл єм одречы, бо в імени… не в імени, о моій неприсутній колежанці, пані професор Еві Міхні. Кєд хочете выразити вотум недовіря пані Еві Міхні, думам, же повинни сте выразити го тіж в однесіню до мене, зато же в абсолютній більшости выпадків згаджам ся з барз, барз объєктывныма опініями пані професор Міхны. Прошу од двоіх академіків, бо мы обоє академікы, не ждати, же не будеме сперати ініциятивы, котры повинны быти спераны Міністерством Наукы і Выжшого Шкільництва і о проґрамі етнофілолоґіі наразі втихло, але покля неє, буде то нашым пріоритетом. Як іде о етнічний вымір того рода академіцкых предзамірів, хотіл єм лем припомнути, не думам, же на якій-небуд юдаістыці в Польщи сут бесідникы языка йідиш. На сербо-лужыцкых філолоґіях в Німцях неє уж ниякого працівника Лужычанина, а тоты філолоґіі функцийонуют, бо функцийонує середовиско так званых „неоспікерів“, новых бесідників языка.

Штефан Гладик:
Я лем коротіцько. Я для Вас вотум недовіря не выражу, Вы тішыте ся довірьом лемківского середовиска, але на писмі в імени тых орґанізаций, котры репрезентую, выразиме такє вотум недовіря в однесіню до присторонной, тенденцийной оціны і діяльности пані Евы Міхны. То є раз…

Міністер Гусковскі:
Добрі, пробачте, але може, барз прошу, в ріжных справах на конец…

Штефан Гладик:
Но ні, бо гев переконує мя пан професор Віхеркєвич, же стандардом є, же, якобы, на ріжных філолоґіях приняте было, же неконечні мусят то быти Лемкы. Желаньом лемківской соспільности є тото, жебы были то Лемкы, бо іщы жыют і Лемкы, на котрых кєд выдає ся грошы, то жебы робили для лемкіской соспільности. То є просте і того соспільніст жде. І перестанте нам боком підповідати, што мы хочеме. Перестане нам…! Дякую. 

Міністер Гусковскі:
Я барз перепрашам, але направду не повинни сте в такій спосіб выповідати ся на посіджыню Спільной Комісиі. Експертів до Спільной Комісиі выберат меншынова сторона і, евентуальні, там властива обшыр до бесіды на тоту тему. Але мушу тіж повісти, же не розумію, одкале мате знаня о рішынях пані професор Евы Міхны підниманых на Комісиі, котра опрацувала тоты внескы, кєд тоты обрады сут тайны. І розумію, же мате якісе таємне знаня, якє гын поведіня пані професор Міхны, а якє присутного гев пана Томаша Віхеркєвича і знате тото розріжнити. Я не знам. Але в тым пункті посіджыня заперам дискусию. Переходиме до другого пункту.

Текст на літературний лемківскій язык перевела маґістер Моніка Тылявска, абсольвентка лемківской філолоґіі, редакторка радия ЛЕМ.фм, Полька.

Ориґінальне награня звуку в польскым языку:

 

 

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар

Доправды аж 9 “лемківскых орґанізаций” протестує против дотациі для лемківской філолоґіі? – XLI засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын.

0

Дня 18. грудня 2013 рока в Варшаві, в Міністерстві Адміністрациі і Цифризациі, проходило XLI засіданя Комісиі Спільной Уряду і Народовых і Етнічных Меншын.

Запрашаме до прочытаня фраґменту того засіданя, на котрым, медже інчыма, дознати ся мож, як подібно 9 орґанізаций протестує против дотациі для лемківской філолоґіі і пропонує тоты пінязі передати на прицерковну орґанізацию Православной Церкви.

Пониже аґенда засіданя (ретрансмісия в лем.фм 22 січня 2014 рока) і фраґмент стеноґраму, котрий тычыт справы, яком заінтересувало ся радийо ЛЕМ.фм.

10:00 Інформация Міністерства Адміністрациі і Цифризациі про поділ середків на задачы в 2014 році і дискусия.
12:00 Принципы поступлюваня при поділі дотаций на реалізацию задач на підтримуваня і розвиток ДОСТОМЕННОСТИ МЕНШЫН в Польщы на 2015 рік.
14:00 Реалізация Кодексу доброго поступлюваня полномічника воєводы до справ народовых і етнічных меншын. Аґенда діянь Комісиі Спільной на 2014 рік.
15:00 Актуальны справы.

Штефан Гладик:
Шановны зобраны, я ся кус спізнил, не знам што інтересуюче было гевпередомном речене, але дорога далека, колій ся спізнят, хоц є новий розклад потягів. Шановны зобраны, хотіл єм ся однести до поділу середків на 2014 рік. Хочу спостеречы, же на теперішню хвилю мам мандат девятьох актывных лемківскых орґанізаций, о великым засягу свойой діяльности, репрезентатывных. Бесідую зато, з твердістю, же тырват процедура консультаций і одкликуваня кандидатів лемківской соспільности. Отже, в імени тых девятьох лемківскых орґанізаций неґатывні оціням поділ середків на лемківску меншыну. Чом так бесідую? Про высокіст не будеме бесідувати. Буджет є окроєний, але, кєд іде о принципы, речены середкы в оціні тых же орґанізаций остали розділены тенденцийні. Не знам, якє влияня на тото мают нашы експерты, є іх троє, ци рішаючий, в тым припадку, на поділ? Єднако, єдна з пань експертів, котра бере участ з меншыновой стороны, пані Ева Міхна, не єст достовірна, шановны зобраны, в лемківскым середовиску. В оціні тых же орґанізаций, котры репрезентую, єй оціна не єст объєктывна, а субъєктывна. Я не підважам кваліфікаций пані Евы Міхны, але однесіня і тенденцийности оціны і пріоритетів поєдных внесків і поєдных орґанізаций. Отже, вімени тых же орґанізаций выражам для пані Міхны вотум недовіря на Спільній Комісиі. То не лемківска соспільніст і не Объєднаня єй выберало, выберали сме єй мы вшыткы.Пані Міхна была выбрана на внесок пані Олены Дуць-Файфер. Припоминам іщы, же тоты Пані діют і обі роблят на єдным Університеті. Тото дає тіж вельо до думаня, кєд іде о объєктывніст оціняня внесків поєдных орґанізаций і пріоритетів. Особливий страх лемківского середовиска, котре презентую, выкликує дотация для Педаґоґічного Університету в Кракові в такій высокости, в якій ю признано і на форму вчыня будучых лемківскых педаґоґів. Сама ідея є, шановны зобраны, принципіяльна, мы того не неґуєме, але форма яка ся одбыват, рекрутация кандидатів і парурічны нашлідства тых студий сут в оціні орґанізаций, котры презентую, жалісны, жалісны і іщы раз жалісны. Чом так бесідую? Бесідую так зато, же є бодай лем двох ліценциятів з лемківского середовиска, котры сут абсольвентами тых студий. Другы студенты рекрутуют ся з польского середовиска. Шановны зобраны, я не мам нич до того, же они ся рекрутуют з польского середовиска, не лемківского, лем жебы они діяли для лемківского середовиска. Іде ту лем, в тым припадку, в оціні тых орґанізаций, о достаня лінценцияту коштом нас вшыткых. То є рішуче і прошу тото записати в протоколі: обліґуваний єм до внескуваня о однятя 60 тисячів дотациі для Педаґоґічного Університету в Кракові з перезначыньом…, я чудую ся бо ранкінґ сам в собі, по мойому, потрібний, але форма його проведіня, ранкінґ консультаций был, по мойому, неправильний. Неправильний зато, же, раз: не знали сме пулі, а, такой, в нас, в нашым середовиску, принаймі до мене дотерли такы інформациі, же консультациі і неґоцияциі з поєдныма підметами уж зачаты, а пак попрошено нас о ранкінґ. І, в єдным з ранкінґів, єдна орґанізация – Елпіс, ясно підкрислила, же хоче – і ятото підкрислил в своім писмі – же хоче, жебы в будучым році столітя Талергофу было одзначене і лемківскє середовиско, кєд іде о одзначыня столітя траґедиі в Талергофі, направило свою волю акуратні на Елпіс. З жальом змушений єм повісти, же жаден внесок лемківскых орґанізаций, а были і інчы внескы в тій темі, о асиґнуваня і перезначыня хоцкі мінімальных середків на одзначыня той траґічной даты для нашой соспільности, не остал включений. В звязку з тым пропоную, жебы перенести тоты грошы на орґанізацию Єпархіяльний Осередок Православной Культуры Елпіс, на спомніня столітя траґедиі Талергофу. 

Професор Віхеркєвич:
Пану Гладикови хотіл єм одречы, бо в імени… не в імени, о моій неприсутній колежанці, пані професор Еві Міхні. Кєд хочете выразити вотум недовіря пані Еві Міхні, думам, же повинни сте выразити го тіж в однесіню до мене, зато же в абсолютній більшости выпадків згаджам ся з барз, барз объєктывныма опініями пані професор Міхны. Прошу од двоіх академіків, бо мы обоє академікы, не ждати, же не будеме сперати ініциятивы, котры повинны быти спераны Міністерством Наукы і Выжшого Шкільництва і о проґрамі етнофілолоґіі наразі втихло, але покля неє, буде то нашым пріоритетом. Як іде о етнічний вымір того рода академіцкых предзамірів, хотіл єм лем припомнути, не думам, же на якій-небуд юдаістыці в Польщи сут бесідникы языка йідиш. На сербо-лужыцкых філолоґіях в Німцях неє уж ниякого працівника Лужычанина, а тоты філолоґіі функцийонуют, бо функцийонує середовиско так званых „неоспікерів“, новых бесідників языка.

Штефан Гладик:
Я лем коротіцько. Я для Вас вотум недовіря не выражу, Вы тішыте ся довірьом лемківского середовиска, але на писмі в імени тых орґанізаций, котры репрезентую, выразиме такє вотум недовіря в однесіню до присторонной, тенденцийной оціны і діяльности пані Евы Міхны. То є раз…

Міністер Гусковскі:
Добрі, пробачте, але може, барз прошу, в ріжных справах на конец…

Штефан Гладик:
Но ні, бо гев переконує мя пан професор Віхеркєвич, же стандардом є, же, якобы, на ріжных філолоґіях приняте было, же неконечні мусят то быти Лемкы. Желаньом лемківской соспільности є тото, жебы были то Лемкы, бо іщы жыют і Лемкы, на котрых кєд выдає ся грошы, то жебы робили для лемкіской соспільности. То є просте і того соспільніст жде. І перестанте нам боком підповідати, што мы хочеме. Перестане нам…! Дякую. 

Міністер Гусковскі:
Я барз перепрашам, але направду не повинни сте в такій спосіб выповідати ся на посіджыню Спільной Комісиі. Експертів до Спільной Комісиі выберат меншынова сторона і, евентуальні, там властива обшыр до бесіды на тоту тему. Але мушу тіж повісти, же не розумію, одкале мате знаня о рішынях пані професор Евы Міхны підниманых на Комісиі, котра опрацувала тоты внескы, кєд тоты обрады сут тайны. І розумію, же мате якісе таємне знаня, якє гын поведіня пані професор Міхны, а якє присутного гев пана Томаша Віхеркєвича і знате тото розріжнити. Я не знам. Але в тым пункті посіджыня заперам дискусию. Переходиме до другого пункту.

Текст на літературний лемківскій язык перевела маґістер Моніка Тылявска, абсольвентка лемківской філолоґіі, редакторка радия ЛЕМ.фм, Полька.

Ориґінальне награня звуку в польскым языку:

 

 

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментар