Голосник

Духновічів Пряшів знова якостный

0

Тогорічна лавреатка – Радослава Ясикова.

У віторок 14-го юна 2016-го року проходив вже 17-ый річник цілословацького конкурзу в декламації русиньской поезії, прозы, власнтой творчости, народного росповіданя і малых сценичных форм Духновічів Пряшів 2016. Головным орґанізатором той події присвяченій русиньскому літературному слову є Русиньска оброда на Словеньску.

Наповненый сал Театру Александра Духновіча у Пряшові привітав окрім цінных гостів, котры пришли подію підпорити свойов участьов, веце як сімдесять декламаторів в 6-ох віковых катеґоріях, котры были розділены на окремы жанры. На сцені ся так вычеряли декламаторы од тых найменшых – школярів матерьскых школ, аж по дорослых любителів русиньской літературы, котры так само пришли вказати свої декламаторьскы способности.

Модераторьскыма вступами, но і грами про тых найменшых, участных проводили акторкы Театру Александра Духновіча Зузана Ковалчікова, котра была і ґарантков проєкту і Даніела Либезнюк. Конкурз за головнонго орґанізатора одкрыла підпредседничка Русиньской оброды на Словеньску Теодозія Латтова. Выступы декламаторів оціньовала пятьчленна журі в складі: Маріян Марко, директор Театру Александра Духновіча і председа журі, Анна Кузмякова – основателька конкурзу Духновічів Пряшів, Сілвія Зелінкова – редакторка русиньского высыланя Радіа Патрія Словеньского розгласу в Кошыцях, Іґор Латта – довгорічный актор нашого театру і Петро Медвідь.

Напрік тому, же на Словакії єствують лем дві основны школы, в кторых є навчалным языком русиньскый язык, педаґоґове в рамках кружків або вечурніх школ русиньского языка шторік приготовлюють діти на Духновічів Пряшів в цілім реґіоні северовыходной Словакії. Конкурз так і того року мав участників з традічных русиньскых окресів як Стара Любовня, Свідник, Снина, Міджілабірці, но своє заступліня мав і окрес Брезно, котрый ся находить на середній Словакії. Журі радо конштатовала, же конкурз з рока на рік має высшу якость, як проявом декламаторів, так і выбером декламованых творів, што є позітівна справа.

Каждый рік окрім оціньованя першых трьох місц в окремых катеґоріях журі выголошує і лавреата Духновічового Пряшова, значіть цілкового вітяза конкурзу про тот котрый рік. Кандідат на лавреата мусить мати реґуларны участи на дакілько річниках конкурзу і холем раз мусив у своїй катеґорії здобыти перше місце. Тогорічным лавреатом Духновічового Пряшова ся стала Радослава Ясикова, передтым школярька Основной школы Анатолія Кралицького в Чабинах з навчалным языком русиньскым (першый супінь основной школы), днесь школярька Основной школы в Радвани над Лабірцьом, котра на конкурз шторік реґуларно ходить. На конкурзі брала участь в катеґорії проза.

Кідьже Духновічів Пряшів є все підпорьованый і пряшівсков орґанізаційов Матиці Словеньской, головно завдякы бывшому крайскому председови орґанізації і сучасному шефови Дому Матиці Словеньской в Пряшові Ладіславови Матіскови, журі могла уділити і Премію Дому Матиці Словеньской, котра была передана Браніславови Бандурічови з Основной школы в селі Убля, котрый так само выступив на конкурзі з прозов.

Духновічів Пряшів быв підпореный фінанчнов дотаційов із Уряду влады Словацькой републікы – проґрам Култура народностных меншын 2016 і Одбором школства Окресного уряду в Пряшові. Подію підпорили своїма дарунками про декламаторів і далшы орґанізації – молоды.Русины, Руска Бурса і вже спомянута Матиця Словеньска.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


P1020049

P1020141

P1020111

P1020057

P1020149

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

Духновічів Пряшів знова якостный

0

Тогорічна лавреатка – Радослава Ясикова.

У віторок 14-го юна 2016-го року проходив вже 17-ый річник цілословацького конкурзу в декламації русиньской поезії, прозы, власнтой творчости, народного росповіданя і малых сценичных форм Духновічів Пряшів 2016. Головным орґанізатором той події присвяченій русиньскому літературному слову є Русиньска оброда на Словеньску.

Наповненый сал Театру Александра Духновіча у Пряшові привітав окрім цінных гостів, котры пришли подію підпорити свойов участьов, веце як сімдесять декламаторів в 6-ох віковых катеґоріях, котры были розділены на окремы жанры. На сцені ся так вычеряли декламаторы од тых найменшых – школярів матерьскых школ, аж по дорослых любителів русиньской літературы, котры так само пришли вказати свої декламаторьскы способности.

Модераторьскыма вступами, но і грами про тых найменшых, участных проводили акторкы Театру Александра Духновіча Зузана Ковалчікова, котра была і ґарантков проєкту і Даніела Либезнюк. Конкурз за головнонго орґанізатора одкрыла підпредседничка Русиньской оброды на Словеньску Теодозія Латтова. Выступы декламаторів оціньовала пятьчленна журі в складі: Маріян Марко, директор Театру Александра Духновіча і председа журі, Анна Кузмякова – основателька конкурзу Духновічів Пряшів, Сілвія Зелінкова – редакторка русиньского высыланя Радіа Патрія Словеньского розгласу в Кошыцях, Іґор Латта – довгорічный актор нашого театру і Петро Медвідь.

Напрік тому, же на Словакії єствують лем дві основны школы, в кторых є навчалным языком русиньскый язык, педаґоґове в рамках кружків або вечурніх школ русиньского языка шторік приготовлюють діти на Духновічів Пряшів в цілім реґіоні северовыходной Словакії. Конкурз так і того року мав участників з традічных русиньскых окресів як Стара Любовня, Свідник, Снина, Міджілабірці, но своє заступліня мав і окрес Брезно, котрый ся находить на середній Словакії. Журі радо конштатовала, же конкурз з рока на рік має высшу якость, як проявом декламаторів, так і выбером декламованых творів, што є позітівна справа.

Каждый рік окрім оціньованя першых трьох місц в окремых катеґоріях журі выголошує і лавреата Духновічового Пряшова, значіть цілкового вітяза конкурзу про тот котрый рік. Кандідат на лавреата мусить мати реґуларны участи на дакілько річниках конкурзу і холем раз мусив у своїй катеґорії здобыти перше місце. Тогорічным лавреатом Духновічового Пряшова ся стала Радослава Ясикова, передтым школярька Основной школы Анатолія Кралицького в Чабинах з навчалным языком русиньскым (першый супінь основной школы), днесь школярька Основной школы в Радвани над Лабірцьом, котра на конкурз шторік реґуларно ходить. На конкурзі брала участь в катеґорії проза.

Кідьже Духновічів Пряшів є все підпорьованый і пряшівсков орґанізаційов Матиці Словеньской, головно завдякы бывшому крайскому председови орґанізації і сучасному шефови Дому Матиці Словеньской в Пряшові Ладіславови Матіскови, журі могла уділити і Премію Дому Матиці Словеньской, котра была передана Браніславови Бандурічови з Основной школы в селі Убля, котрый так само выступив на конкурзі з прозов.

Духновічів Пряшів быв підпореный фінанчнов дотаційов із Уряду влады Словацькой републікы – проґрам Култура народностных меншын 2016 і Одбором школства Окресного уряду в Пряшові. Подію підпорили своїма дарунками про декламаторів і далшы орґанізації – молоды.Русины, Руска Бурса і вже спомянута Матиця Словеньска.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


P1020049

P1020141

P1020111

P1020057

P1020149

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар